Редакція науково-технічного журналу «Проблеми тертя та зношування» вітає Вас з випуском ювілейного сотого номеру!
Національний авіаційний університет (НАУ) був і залишається одним із провідних наукових осередків в Україні з проблем трибології та міцності деталей машин, зокрема авіаційної техніки. Засновником наукової школи «Авіаційна трибологія» був д.т.н., професор Костецький Борис Іванович. Представниками Київської школи трибології є такі науковці: члени-кореспонденти НАН України О. Ф. Аксьонов, М. Л. Голего та М. В. Кіндрачук, доктори наук А. Я. Аляб’єв, В. І. Дворук, М.Ф. Дмитриченко, О.І. Духота, В. В. Запорожець, В. Є. Марчук, О. О. Мікосянчик, Р. Г., Мнацаканов, П. В. Назаренко, М. В. Райко, В. М. Стадніченко, О.У. Стельмах, В. В. Шевеля та ін., які створили потужну плеяду науковопедагогічних кадрів з питань фізико-хімічної механіки процесів тертя та зношування в машинах, трибоматеріалознавства та триботехнічного забезпечення надійності і довговічності функціональних поверхонь деталей трибомеханічних систем.
В Національному авіаційному університеті створена спеціалізована вчена рада Д 26.062.06 з присудження ступеня доктора наук за спеціальністю 05.02.04 «Тертя та зношування в машинах» (Наказ МОН України № 894 від 10.10.2022 року).
Для реалізації досліджень у галузі довговічності трибоспряжень необхідна сучасна експериментальна база. У цьому напрямку науковцями НАУ проводяться дослідження з питань трибологічного забезпечення надійності та довговічності продукції машинобудування, які виконуються на базі спеціалізованих лабораторій (навчально-наукова лабораторія з новітніх триботехнологій, науково-дослідна лабораторія з нанотрибології, навчальні лабораторії опору матеріалів та машинознавства).
Провідними докторами наук зі спеціальності 05.02.04 «Тертя та зношування в машинах» в НАУ успішно розвиваються фундаментальні та прикладні напрями наукових досліджень в галузі механічної інженерії.
За участі члена-кореспондента НАН України, лауреата Державної Премії України в галузі науки і техніки, д.т.н., професора Кіндрачука Мирослава Васильовича, розроблені теорія та практика створення нових сплавів і методів отримання оптимальних структурних станів поверхонь із високими триботехнічними властивостями, ґрунтуючись на теоретичних уявленнях структурної теорії зносостійкості матеріалів. У співпраці з науковцями відділу фазових рівноваг Інституту металофізики НАН України долучився до створення та впровадження нового класу зносостійких захисних матеріалів на основі евтектичних сплавів заліза з тугоплавкими фазами втілення. Розробляє та розвиває цілу низку перспективних технологій створення зносостійких нанокомпозиційних, градієнтних та дискретних покриттів комбінованими методами, що поєднують деформаційну, лазерну та хіміко-термічну обробки.
Д.т.н., професором Дворуком Володимиром Івановичем запропоновано концепцію абразивної зносостійкості, в основу якої покладено реологокінетичний підхід до фундаментального питання про зв’язок між процесами деформування та руйнування. Суть цього підходу полягає в уявленнях про одночасне існування в поверхневому шарі зношуваного сплаву двох різних процесів – деформування та руйнування, зв’язок між якими ґрунтується на реології пружно-в’язко-пластичних процесів і на уявленнях про руйнування, як кінетичному процесі. На засадах вказаної концепції розроблено нові моделі абразивного зносу, механізми зношування, критерії порівняльної оцінки зносу, а також принципи мінімізації абразивного зносу сплавів.
Д.т.н., професором Марчуком Володимиром Єфремовичем одержано нові наукові положення та науково обґрунтовані результати, які є науковометодологічною основою розробки комбінованого технологічного процесу підвищення зносостійкості деталей і вузлів тертя техніки спеціального призначення в екстремальних умовах експлуатації, та дозволяють на етапах їх створення (розробки й виробництва) здійснити вибір раціональних за складом та властивостями текстурованих лункових поверхонь з поглибленими дискретними ділянками для підвищення зносостійкості конструктивних елементів в умовах експлуатаційного навантаження.
Д.т.н., професор Мікосянчик Оксана Олександрівна займається науковою проблемою щодо управління процесами самоорганізації дисипативних структур, забезпечення мінімізації зносу і підвищення ресурсу пар тертя шляхом розробки методик оцінки і вибору мастильних матеріалів з урахуванням структурноенергетичних і реологічних факторів, спрямованих на зменшення інтенсивності накопичення енергії руйнування контактних поверхонь та мастильного шару, створення градієнтності міцністних характеристик внаслідок локалізації деформаційних процесів в тонкому поверхневому шарі.
Д.т.н., професором Мнацакановим Рудольфом Георгійовичем запропоновано моделі прогнозування оцінки довговічності контактних поверхонь на основі структурно-енергетичних параметрів в умовах змащування при нестаціонарних умовах роботи. Досліджено умови роботи трибосистем в критичних режимах, до яких належать підвищені навантаження, високі швидкості ковзання, нестаціонарні процеси (режим пуск – зупинка), та запропоновано критерії прогнозування ймовірності порушення суцільності мастильного шару при переході від гідро- та еластогідродинамічного режимів до граничного режиму мащення з урахуванням кінетики зміни антифрикційних, реологічних, енергетичних характеристик мастильних матеріалів.
Д.т.н., професор Стадніченко Вячеслав Миколайович обґрунтував вибір інформативних параметрів акустичної емісії для структурної побудови автоматизованої системи контролю процесів зношування. Встановлено основні закономірності зміни середньої потужності сигналів АЕ при різних навантаженнях пар тертя. Показано, що перехід трибосистеми до катастрофічних видів зношування відбувається не миттєво, а займає досить тривалий проміжок часу, що корелює з сигналами усередненої акустичної потужності. Застосування усередненої потужності сигналів акустичної емісії, зареєстрованих у процесі випробувань, є основою для розробки діагностичних методів, здатних передбачити перехід вузла тертя від нормального до катастрофічного режиму зношування.
Трибологи НАУ активно співпрацюють з провідними фахівцями даного напряму, який успішно розвивається в закладах вищої освіти України, зокрема, з докторами наук, професорами Ауліним В.В. (науковий керівник наукової школи «Надійність, трибологія та транспортні технології» Центральноукраїнського національного технічного університету, м. Кропивницький), Войтовим В.А. (очолює напрям підвищення паливної економічності та поліпшення екологічних показників засобів транспорту в умовах експлуатації шляхом використання різних видів біодизеля; проектування надійних трибосистем для машин та обладнання в Державному Біотехнологічному Університеті, м. Харків), Вольченком Д.О. (очолює напрям розроблення та проектування нових типів фрикційних пристроїв бурових лебідок, дослідження і підвищення експлуатаційних параметрів гальмівних пристроїв при їхньому природному і різних видах примусового охолодження в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, м. Івано-Франківськ), Вороніним С.В. (очолює напрям «Трібофізичні основи забезпечення мастильної здатності рідкокристалічних присадок до базових олив» в Українському державному університеті залізничного транспорту, м. Харків), Дихою О.В., Калдою Г.С., Каплуном П.В., Олександренком В.П., Шевелею В.В. (розвивають напрям «Розробка прогресивних технологій зміцнення, відновлення та підвищення зносостійкості деталей машин та розрахунково-експериментальне дослідження їх ефективності» в Хмельницькому національному університеті, м. Хмельницький) та ін.
Активне співробітництво в науково-технічній та освітній сферах відбувається з провідними вченими Інституту проблем матеріалознавства (ІПМ) ім. І.М. Францевича, Інституту проблем міцності ім. Г.С.Писаренка НАН України, Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України та ін.
Редколегія журналу «Проблеми тертя та зношування» запрошує науковців до подальшої плідної співпраці.