Професорсько-викладацький склад кафедри і наукова група виконували значний обсяг держбюджетних та госпрозрахункових наукових робіт.
Значний інтерес мають теоретичні й експериментальні дослідження прямого електрогідро-динамічного перетворення енергії. Ряд
Роботи виконували Ударцев Є.П., Ушаков В.В., Гузій М.М., Боярський Г.М., Голего О.М., Петренко В.Л., Амасович Ю.І.
На кафедрі у 1968-1969 рр. була спроектована та побудована унікальна установка для дослідження диффузорних течій (О.М.Переверзєв). Виконано цикл робіт з дослідження диффузорних течій та напівобмежених струменів при наявності здуву і відсмоктування. На основі аналізу об’ємного експериментального матеріалу встановлено, що здування примежового шару дозволяє поліпшити характеристики диффузорної течії і при певних параметрах струменів одержати безвідривну течію у дифузорі при великих кутах його розкриття. В той же час проводились дослідження з розробки систем керування примежовим шаром за допомогою відсмоктування такомбінації здування-відсмоктування, дослідження у галузі керування примежовим шаром за допомогою вихороутворювачів. Роботи виконували Максимов В.С., Мовчан В.Т., Переверзєв О.М., Баскакова А.Г., Коваль Ю.Г, Лазнюк П.С., Фрідланд В.Я., Сухарніков Ю.В., Трубенок В.Д., Шквар Є.О., Валетчик Л.О., Прусов В.А., Зеленько А.В.
Було накопичено великий теоретичний і експериментальний матеріал, що дозволяв проводити дослідження оптимальної геометрії систем керування обтіканням несучих і керуючих поверхонь і розробляти теорії розрахунку аеродинамічних характеристик літаків, що використовують ці системи.
За розробленою на кафедрі методикою у натурній аеродинамічній трубі ЦАГІ проведено великомасштабні досліди моделей літака Іл.-62 з вихоростворювачами на закрилках.
Значна частка наукових зусиль кафедри була спрямована на дослідження впливу погодних умов (зсув вітру, зливові опади, обледеніння) на аеродинаміку та динаміку літаків, а також на їхні експлуатаційні властивості. Досліджено вплив зсуву вітру на динаміку літаків на режимах зльоту і посадки. Роботи виконувалися під керівництвом Максимова В.С., Блазнюка П.С. за участю Сотнікова Д.О., Жданова, О.І., Кабанячого В.В., Виноградського П.М., Мироненко А.Г. Вперше в Радянському Союзі було створено установку, на якій в аеродинамічній трубі моделювалися дощові опади різної інтенсивності. Досліджено вплив зливових опадів на аеродинамічні характеристики літаків та спільний вплив зсуву вітру й атмосферних опадів на динаміку літаків, на захист засклення кабіни екіпажу. Робота виконувалася під керівництвом Блазнюка П.С. На базі досліджень відпрацьовані та введені доповнення у відповідні розділи «Керівництва з льотної експлуатації» стосовно подолання зон зі зсувом вітру та інтенсивними опадами для літаків Ту-154, Ту-134, Іл.-86, Ту-204.
Досліджено вплив обледеніння на аеродинамічні характеристики оперення літаків та на їх динаміку при розвитку авіаційної ситуації. Робота виконувалась під керівництвом Лазнюка П.С. Результати досліджень використовувались при розслідуванні авіаційних подій на факультеті підвищення кваліфікацій інженерного складу Цивільної авіації.
Під керівництвом Сухарнікова Ю.В. сумісно з ДержНДІ ЦА проводилися дослідження зон осадження крапель хмари на аеродинамічний профіль, в результаті яких розроблено методику розрахунку на ПЕОМ зон осадження крапель хмари на крилових профілях несучих та керуючих поверхонь літаків з урахуванням стрілоподібності цих поверхонь і стисливості повітряного потоку (Коваль Ю.Г., Антонова Е.П., Гаєва К.А., Пирогов В.П., Троценко Г.А.). За результатами чисельного моделювання процесу осадження хмарних крапель розроблено атлас номограм для розрахунку зон осадження хмарних крапель на профіль літаків ЦА в очікуваних умовах експлуатації, які дозволяють виконати розрахунок та аналіз швидко і з достатньою точністю.
На кафедрі виконано ряд робіт з авіаційної акустики під керівництвом Токарева В.І. Дослідження даного напрямку включають роботи з фізики аеродинамічних шумів, вивчення міцності їх панелей літаків під дією акустичного навантаження, визначення оптимальних за шумом на місцевості траєкторій зльоту літаків з ГТД. Результати досліджень з акустичної міцності дозволили визначати частоти власних коливань та напруги у панелях літака під дією детермінованого і стохастичного акустичного навантаження. Розроблені інженерні методики визначення довговічності панелей літака під дією акустичного навантаження (Воротинцев В.М., Запорожець О.І., Клешня Н.О.).
На кафедрі створена заглушена камера з корисним об’ємом 640 м3. У заглушеній камері можна проводити дослідження закономірностей шумоутворення на моделях шуму реактивних струменів, вивчати особливості генерування шуму агрегатами висотного обладнання літака та ряд інших аероакустичних досліджень. Експериментальні дослідження у заглушеній камері дозволили визначити залежність потужності шуму від параметрів двоконтурних струменів, встановити закономірності шумоутворення струменя, що набігає на екран, стосовно до літаків вертикального зльоту і посадки.
Математична задача вибору оптимального за шумом керування літаком з мінімальним шумом на місцевості вперше поставлена і розв’язана на кафедрі сумісно з відділом акустики й вібрації ДержНДІ ЦА (Токарев В.І., Воротинцев В.М., Шмаков І.П., Чеботарьов В.П., Тер-Саакянц Г.Л.). Розроблений метод оптимізації траєкторії польоту з умов мінімуму шуму з застосуванням ПЕОМ в акустичних розрахунках дозволяє розраховувати малошумні траєкторії літака на етапі проектування. Результати досліджень використані у Державному стандарті (ГОСТ 17229-71) Літаки пасажирські. Методи визначення рівней шуму, у робочому документі міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) у вигляді програм розрахунку на ПЕОМ рівнів ЕРNL і PNL.
Серед аерофізичних досліджень, проведених кафедрою, значне місце займає проблема обледеніння літальних апаратів. У теоретичному плані в рамках цієї проблеми були вирішені питання моделювання обледеніння, а також розроблені методики розрахунку форм та інтенсивності обледеніння елементів літаків у залежності від реальних умов польоту.
Кардинальні ідеї в цьому напрямку сформулював Касьянов В.О. Дослідження в аеродинамічних трубах проводилися під керівництвом Лазнюка П.С., Павловського Р.М. Виконані на кафедрі дослідження з проблем захисту літаків від обледеніння дозволили встановити причини недостатньої ефективності систем проти обледеніння літака Ту-154 і уточнити тактико-технічні вимоги літака Ту-144.
В лабораторії аерофізичних досліджень виконувались наукові розробки нових систем захисту літака від електризації при польоті у хмарах, опадах і зонах грозової діяльності. Лабораторія була обладнана єдиною у СРСР спеціалізованою електрогазодинамічною трубою з камерою Ейфеля 50 м3 з високовольтними джерелами сталого і змінного струменя.
Проведені теоретичні і експериментальні дослідження методів активного зменшення статичного заряду літальних апаратів при польоті в зонах інтенсивного зарядження (у хмарах, опадах у вигляді дощу і снігу і т.д.). Як нейтралізатори статичного заряду літака були розроблені електрогідродинамічні генератори заряджених аерозольних часток чи важких іонів. Розробки вели Ушаков В.В., Франчук Г.М., Савченко В.І.
Результати робіт враховані при розробці технічного завдання на створення і установку розрядних приладів для електростатичного захисту літаків і в «Методичних вказівках по виконанню польотів літаків цивільної авіації в умовах інтенсивної електризації і грозової діяльності», пункт 4.
Кафедрою проведено ряд досліджень у галузі авіаційного тренажеробудування.
На кафедрі також виконувались роботи з дослідження поверхневого масообміну при надзвукових швидкостях.
Запропонована схема інтенсивного вдування через пористу поверхню з надзвуковими швидкостями. Захисна дія таких заходів складається в ефекті, що блокує спрямовані від тіла потоки газу. Вивчено питання впливу поверхневого масообміну на зовнішній надзвуковий потік. Фахівцем у цій галузі став Овсянников М.П.
Створення надійних приладів, що характеризують режим польоту, розробка методів зменшення статичного заряду, розробка ефективних методів захисту засклення кабіни екіпажу від дощу та розробка пристроїв протиобледеніння – усе це входило в комплекс досліджень з підвищення безпеки польоту. У цій галузі працювали: Дегтяренко Л.І., Рудавка В.Є., Бобришев А.І., Коваль Ю.Г.
Науково-дослідною роботою з впровадження систем інтенсивного вивчення у курси аеродинаміки і динаміки польоту під керівництвом Петренко В.Л. займалися Сухарніков Ю.В., Баскакова А.Г., Трубенок В.Д.
За результатами науково-дослідних робіт співробітниками кафедри було опубліковано сотні статей у багатьох виданнях виданнях:
При кафедрі завжди існував методичний семінар з попереднього захисту кандидатських і докторських дисертацій.
З ініціативи Мхітаряна А.М. в КІІЦА у 1980 р. було створено Спеціалізовану Раду із захисту спочатку кандидатських, а потім і докторських дисертацій за напрямками – аеродинаміка і тепломасообмін, динаміка польоту, у склад якої входили співробітники кафедри (Мхітарян А.М., Ударцев Є.П., Баскакова А.Г., Лазнюк П.С.). З цього часу на методичному семінарі кафедри проходили апробацію усі дисертаційні роботи, що представлялись до захисту на цій раді.
Головне підприємство обробки польотної інформації
Основні напрямки діяльності:
- Розробка засобів реєстрації польотної інформації
- Розробка методів визначення динамічних характеристик повітряних суден по відеоінформації
- Розслідування авіаційних пригод в частині дешифрування та аналізу інформації засобів об’єктивного контролю
- Програма запобігання авіаційних пригод та забезпеченню безпеки польотів
- Створення системи державного контролю польотів ВПС МО України
- Створення інформаційно-керуючої системи ЦА України
- Підготовка спеціалістів в галузі інформаційних комп’ютерних технологій
- Взаємодія з міжнародними організаціями в галузі реєстрації та обробки польотної інформації
Навчально-науковий центр авіаційних тренажерів
Державний науково-дослідний інститут авіації
Державний науково-дослідний інститут авіації – міжгалузева науково-дослідна установа у складі Національного авіаційного університету. Інститут утворений Кабінетом Міністрів України у 2004 році і здійснює наукову, науково-технічну та науково-педагогічну діяльності з проведення єдиної державної політики з питань науково-технічного супроводження розробки, модернізації, експлуатації, ремонту, робіт із продовження призначених показників військової та цивільної авіаційної техніки та забезпечення безпеки авіації.
Аеродинамічний дослідницький комплекс НАУ