Кафедра АД БПЛА
– фундаментальні дослідження нестаціонарних і вихрових течій;
– розвиток комп’ютерних технологій моделювання течій та динаміки польоту ЛА для розв’язання задач ідентифікації, льотної експлуатації та розслідування авіаційних подій, визначення впливу індивідуальних особливостей і підтримання льотної придатності ПС;
– дослідження динаміки руху перспективних компонувань ЛА та аеродинамічних об’єктів;
– дослідження аеродинамічних характеристик ЛА в аеродинамічній трубі в умовах зовнішнього впливу (опади, обледеніння, зсуви вітру і т.д.);
– математичне моделювання аеродинамічних компонувань ЛА;
– дослідження вихрових несучих систем на основі математичного моделювання та фізичних випробувань;
-чисельні розв’язання задач примежового шару та тепломасопереносу;
– моделювання екологічних задач і задач поширення шкідливих речовин та шумів;
-ідентифікація аеродинамічних характеристик ЛА на основі даних досліджень рухомих моделей і льотних випробувань;
– дослідження характеристик рушіїв для легкомоторної авіації та авіації спеціального призначення, включаючи натурні силові гвинтомоторні установки;
-розрахунок аеродинамічних характеристик і моделювання динаміки польоту легких літаків, пошуки оптимальних компонувань й оптимального керування;
– розв’язання задач авіаційної тренажерної техніки, зокрема динаміки польоту і систем рухомості тренажерів;
-розв’язання задач промислової аеродинаміки.
Кафедра ГГС
– дослідження роботи слідкуючих гідромеханічних та електрогідравлічних приводів систем керування літальних апаратів;
– дослідження робочих процесів у гідропневмосистемах, гідромашинах і гідропревмоапаратурі;
– дослідження та розробка обладнання рідинних струменевих технологій високого тиску;
– дослідження кавітації та розробка кавітаційних технологій;
– розробка технології та обладнання для очищення технічної та питної води.
КАФЕДРА ЗЛПАТ
Виконуються дослідження в колективах наступних наукових шкіл:
– функціональна діагностика АТ – керівник к.т.н., доц. Сапелюк Є.А.,
– надійність АТ – керівник к.т.н., проф. Бурлаков В.І.,
– параметрична діагностика ГТД – керівник д.т.н., проф. Дмитрієв С.О.,
– міжнародне та державне регулювання ЛП АТ – керівник к.т.н., проф. Орлов О.В.
КАФЕДРА КЛА
Лабораторія „Діагностики міцності та прогнозування ресурсу літальних апаратів”
Лабораторія проводить фундаментальні і прикладні дослідження, спрямовані на забезпечення експлуатаційної надійності і довговічності авіаційної техніки; втомні випробування елементів авіаційних конструкцій і зразків авіаційних конструкційних матеріалів на замовлення наукових і проектних організацій, підприємств промисловості. Стандартне і оригінальне випробувальне обладнання дозволяє проводити випробування в широкому діапазоні умов навантаження.
Напрямки наукових досліджень:
– теоретичні основи, методичне забезпечення та нові апаратурні засоби діагностики міцності авіаційних конструкцій з застосуванням MEMS/NEMS – технологій.
– нові теоретичні та інструментальні методи визначення залишкового ресурсу авіаційних конструкцій.
– дослідження функціональних властивостей антикорозійних покриттів.
Лабораторія «Нанотехнологій»:
Створення методичних основ і апаратурного забезпечення дослідження особливостей поверхневих шарів матеріалів і конструкцій в нанометричному масштабі.
Розробка методології діагностики міцності конструкцій на базі дослідження фізико-механічних особливостей поверхневих шарів матеріалів (мікротвердість, мікро деформування, мікро повзучість, топографія).
Напрямки наукових досліджень:
– дослідження поверхонь методом обробки послідовності інтерференційних даних при частково когерентному освітленні;
– дослідження мікротвердості, вивчення особливостей мікродеформування матеріалів по кінетиці заглиблювання індентора,
– реєстрування мікроповзучості матеріалів, вимірювання параметрів пружності матеріалів.
Лабораторія «Експлуатаційної якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та хіммотологічної надійності паливних та масляних систем ПС”.
Лабораторія проводить прикладні дослідження, спрямовані на експлуатаційну надійність функціональних систем ПС і збереження та відновлення експлуатаційних якостей їх робочих рідин.
Напрямки наукових досліджень:
– стендові та ресурсні випробування паливних та масляних систем ПС;
– очищення та відновлення експлуатаційних якостей робочих рідин функціональних систем ПС в квазіпостійному електричному полі;
– працездатність агрегатів паливних та масляних систем;
– хіммотологічна надійність конструктивних схем паливних та масляних систем і агрегатів;
– стабілізація якості палива в умовах наземного та бортового зберігання;
– сучасні енергозберігаючі методи захисту паливних систем ПС від низькотемпературного впливу навколишнього середовища.
Подальша наукова діяльність кафедри буде спрямована на виконання наступних задач:
– Розробка і впровадження нанотехнологій в процес випробування нових літаків цивільної авіації, елементів конструкцій і дослідження нових конструкційних матеріалів;
– розробка і впровадження методології діагностики міцності конструкцій на базі дослідження фізико-механічних особливостей поверхневих шарів матеріалів (мікротвердість, мікро деформування, мікро повзучість, топографія).
– удосконалення і впровадження методів оптичної діагностики стану конструкційних матеріалів, зокрема, шляхом використання апарату фрактальної геометрії;
– дослідження процесу руйнування конструкційних матеріалів, створення і впровадження методів прогнозування кінетики втомних по параметрах деформаційного рельєфу поверхневого шару.
– виконати експериментальні досліди щодо впливу режимів електрообробки масел на їх протизношувальні властивості;
– продовжити роботи для створення методів діагностики пошкодження авіаційних конструкцій від втомленості в кооперації з Інститутом металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України.
КАФЕДРА ТА
На кафедрі існують наступні напрямки науково-дослідної роботи:
- Вдосконалення конструкції та покращення експлуатаційних якостей авіаційної наземної техніки в аеропортах України
- Функціональні покриття на поверхні.
- Технологія ремонту, відновлення та зміцнення деталей наземного обладнання аеропортів.
- Триботехнічна надійність транспортних засобів.
- Вдосконалення заходів, пов’язаних з діагностикою, зменшенням втрат ПММ при їх зберіганні та транспортуванні.
- Вдосконалення програм та процесів підготовки інженерів ССТ в аеропортах України.
. На кафедрі постійно виконуються науково-дослідні роботи, основні з яких:
„Вдосконалення конструкції та покращення експлуатаційних якостей авіаційної наземної техніки в аеропортах України”,
„Оптимізація концентрації хімічно-активних пакетів, присадок у трансмісійних оливах”,
„Розробка композиційних матеріалів на основі компонентів з вітчизняних ресурсів”,
„Розробка безнікелевих матеріалів на основі марганцю для захисту вузлів тертя від зносу ”,
„Композиційні матеріали з тугоплавких керамічних з’єднань”,
„Розробка галузевих нормативно-технічних документів з керівництва організації наземного руху в аеропортах”.
Основні напрямки досліджень охоплюють процеси формування структури захисних покриттів та розробки методів оцінки їх стану, удосконалення параметричних методів діагностування триботехнічних систем авіаційної наземної техніки та впровадження енергозберігаючих технологій, підготовки та заправки технічних комплексів пально-мастильними матеріалами з використанням високоефективних методів очищення та діагностики. Крім того, одним із пріоритетних напрямків є дослідження та розробка науково-методичного забезпечення сертифікації аеропортових служб та авіаційної наземної техніки.
Кафедра ТВВАТ
На сьогодні кафедра є осередком наукової школи “Тертя та зношування в машинах”, засновником якої був д.т.н., професор Б.І.Костецький.
Наукова школа “Тертя та зношування в машинах” розвивається в наступних напрямах:
дослідження та встановлення провідних видів процесів тертя та зношування деталей вузлів тертя;
розробка та оптимізація функціональних покриттів для поверхневого зміцнення та відновлення деталей вузлів тертя сучасної техніки, які працюють в різноманітних умовах контактної взаємодії;
розробка та впровадження неруйнівного контролю силових елементів конструкцій повітряних суден з неметалевими та полімерними композиційними матеріалами, проведення теоретичних та експериментальних досліджень, спрямованих на розробку методу та приладів трибоспектрального аналізу.
На кафедрі задіяно три науково-дослідних лабораторії:
1. Поверхневого зміцнення та відновлення деталей машин та інструменту. Науковий керівник проф.. В.Ф. Лабунець.
2. Триботехнологій. Науковий керівник доц. В.О. Краля.
3. Триботехніки. Науковий керівник проф. А.П. Кудрін (філіал кафедри ДП з-д 410 ЦА).
Кафедра АД
Створені і працюють 2 наукові школи:
- · Експлуатаційна надійність та довговічність авіаційних двигунів (науковий керівник – д.т.н., проф. Лозицький Л.П. (1964-1991); д.т.н., проф. Вєтров А.М. (1991-1996); д.т.н., проф. Кулик М.С. (з 1997 року).
- · Внутрішня аеродинаміка та характеристики авіаційних газотурбінних двигунів і енергетичних установок (науковий керівник – д.т.н., проф. Терещенко Ю.М. (з 2003 року).
Наукові школи працюють:
В галузі розробки систем забезпечення та підтримання льотної придатності АТ:
Розробка методології нагляду і контролю за льотною придатністю реєстрового парку ПС України і надання об’єктивних даних органам Державного управління, експлуатантам і виробникам АТ, заснованої на сучасних інформаційних технологіях.
Створення та впровадження в авіаційних підприємствах методів та засобів забезпечення і підтримки льотної придатності повітряних суден.
Розробка та впровадження ефективних методів інформаційного забезпечення технічної експлуатації та технологій відновлення авіаційної техніки.
В галузі контролю надійності і безпеки польотів:
Концепція і елементи системи підтримки безпеки авіації.
Концепція збереження льотної придатності повітряних суден України.
Методи аналізу надійності комплектуючих виробів АТ на основі статистичних даних про їх відмови та несправності в експлуатації.
Методи і засоби контролю і моніторингу рівня надійності комплектуючих виробів ПС з метою переведення частини виробів на обслуговування за технічним станом і інформаційної підтримки експлуатантів, розробників і виробників авіаційної техніки та організацій з технічного обслуговування.
Автоматизовані систем збору і обробки даних про відмови та несправності агрегатів та комплектуючих виробів ПС.
В галузі діагностики:
Методи діагностування ГТД за фактичним станом.
Лінійні і нелінійні повузлові, статичні і динамічні, явні і неявні математичні моделі ГТД для діагностування на сталих і несталих режимах.
Ідентифікація математичних моделей газотурбінних двигунів.
Моделі розпізнавання стану авіаційних двигунів з використанням засобів статистичної теорії прийняття рішень, розпізнавання образів та штучного інтелекту (нейроні мережі, нечіткі множини, еволюційні алгоритми).
Ідентифікації технічного стану ГТД за параметрами, що вимірюються в процесі експлуатації.
Методи та засоби діагностування авіаційних двигунів за параметрами, що вимірюються на сталих і несталих режимах роботи.
Методи та засоби вібраційного та віброакустичного моніторингу технічного стану авіаційних двигунів.
Діагностика САУ двигунів.
Методи діагностики втомного пошкодження авіаційних конструкцій.
Системи комплексної діагностики авіаційних двигунів підвищеної контроле-придатності засновані на аналізі даних МСРП.
Оперативний контроль(експрес-аналіз), діагностика і прогнозування технічного стану, розпізнавання і пошук відмов в системах збору та аналізу даних для інформаційної підтримки супроводу експлуатації авіаційних двигунів.
Системи діагностики двигунів низької контролепридатності.
В галузі забезпечення міцності і ресурсу:
Методи розрахунку на міцність (тривалу, ударну, опору втомленості) деталей компресорів та турбін ГТД (лопаток, дисків, валів роторів, корпусів ГТД) в умовах, що моделюють особливості експлуатаційних навантажень. )
Детерміновані й імовірнісні моделі навантаження деталей ГТД.
Моделі сталої тривалої і циклічної довговічності матеріалів деталей ГТД.
Математичні моделі статичної і циклічної пошкоджуваності деталей за польотний цикл та за період експлуатації.
Математичні імовірнісні моделі накопичення пошкоджуваності.
Методи розрахунку характеристик надійності деталей ГТД (еквівалентного напрацювання, числа польотних циклів до вироблення ресурсу, коефіцієнтів запасу міцності та довговічності деталей, коефіцієнту вироблення ресурсу, гамма-процентний ресурс деталі тощо).
Методи оцінки технічного стану двигуна в процесі експлуатації і продовження ресурсів.
Методи визначення живучості конструкцій. Математичні моделі множинного руйнування.
Методи визначення ресурсних показників та прогнозування залишкового ресурсу високонавантажених елементів за критеріями пошкоджуваності.
Імовірнісні методи оцінки пошкоджуваності і моніторинг ресурсу деталей ГТД.
Технології подовження ресурсних показників авіаційних двигунів з використанням автоматизованих систем супроводу їх експлуатації.
Автоматизовані системи моніторингу ресурсу ГТД.
Методи планування експерименту для випробувань дослідних зразків на міцність.
Методи обробки результатів випробувань на міцність.
В галузі газової динаміки:
Розробка газових ежекторів вихідних пристроїв ГТД для захисту літальних апаратів від ураження ракетами з головками ІЧ-випромінювання.
Методи розрахунку потоку в лопаткових вінцях турбомашин, що моделюють особливості течії реального газу.
Моделі течії тривимірного та квазітривімирного потоку в елементах ГТД.
Математичні моделі та чисельні методи розрахунку течії в лопаткових вінцях компресорів ГТД.
Методи оптимізації параметрів ступенів осьового компресора з урахуванням параметрів реального потоку газу.
Методи розрахунку і оптимізації параметрів ступенів осьового компресора з використанням принципів керування приграничного шару на поверхні лопаток.
Методи оптимізації параметрів багаторядних ступенів осьового компресора з урахуванням параметрів реального потоку газу. Методи оцінки технічного стану двигуна в процесі експлуатації і продовження ресурсів.
Методи розрахунку і оптимізації робочих режимів відцентрових нагнітачів на основі узагальненої математичної моделі та її експериментальна перевірка на компресорних станціях.
Методи розрахунку робочих режимів відцентрових компресорів на основі узагальненої математичної моделі та її експериментальна перевірка на нагнітачах експортного коридору ДК “Укртрансгаз”.
В галузі розробки систем економічного обґрунтування авіаперевезень:
Розробка системи розрахунку повних витрат та доходів за рейс для пасажирських та вантажних повітряних суден для обґрунтування повітряних перевезень.
Розробка системи розрахунку економічних показників авіакомпанії за даними льотної діяльності авіапідприємства.
Розробка системи економічного обґрунтування і планування авіаперевезень, а також аналізу планово-економічної діяльності авіапідприємства в умовах ринкової економіки.
Розробка бізнес-плану на закупку літака(ів) для авіакомпанії на основі розрахунку економічної ефективності авіаперевезень на пасажирських і вантажних ПС в автоматизованій системі “ЕКОПОЛ”.
Кафедра АЕМ
– Методи синтезу зразків авіаційної техніки та обґрунтування комплексних програм розвитку транспортних парків: методи обґрунтування варіантів створення нових та модернізованих зразків авіаційної техніки – наук. кер. проф. Самков О.В.; програмно-цільове планування енергоефекттивності – наук. кер. проф. Мітрахович М.М.
– Удосконалення авіоніки: математичне моделювання процесів у багатокомпонентних середовищах – наук. кер. академік НАНУ Дейнека В.С.; автоматизовані системи навігації та керування – наук. кер. проф. Асланян А.Е.; проблеми електромеханічного перетворення енергії – наук. кер. проф. Красношапка Д.М.
– Системні методи збереження живучості літальних апаратів в особливих ситуаціях у польоті: інтелектуальні системи збереження живучості – наук. кер. проф. Казак В.М.; системна ефективність авіоніки нового покоління – наук. кер. проф. Воробйов В.М.
кафедра Машинобудування
Сучасна наукова робота (з 2004 року) на кафедрі спрямована на трибологічне забезпечення надійності та довговічності продукції машинобудування. В межах даного напряму дослідження ведуться за такими питаннями:
1. Розробка новітніх технологій поверхневого зміцнення та відновлення деталей АТ, які працюють в різноманітних умовах контактної взаємодії і методів контролю та прогнозування їх технічного стану – науковий керівник д.т.н., проф. Кіндрачук М.В.
2. Дослідження та розробка методик і стандартів з оцінки протизносних і антифрикційних властивостей мастильних, паливних і спеціальних рідин, а також присадок до них – науковий керівник к.т.н., с.н.с. Стельмах О.У., науковий консультант чл.-кор. НАНУ, д.т.н., проф. Аксьонов О.Ф.
Сучасне обладнання лабораторій дозволяє проводити дослідження на високому технічному рівні. В межах кожної лабораторії вивчається певне коло питань, що є пов’язаними з загальною концепцією наукової школи „Трибологічне забезпечення надійності та довговічності продукції машинобудування”, а саме:
Лабораторія триботехнічного матеріалознавства:
– розробка методик інженерного розрахунку довговічності і зношування триботехнічних систем ковзання;
– розробка композиційних покриттів триботехнічного призначення градієнтного типу з макро- та нанонаповнювачем;
– розробка новітніх технологій формування покриттів з використанням концентрованих джерел енергії;
– зносо-втомні випробовування сплавів та покриттів;
– дифузійні процеси у поверхневих та приповерхневих шарах поверхонь тертя;
– термодинамічний аналіз взаємодії матеріалу пари тертя з компонентами зовнішнього середовища (повітря, мастильні матеріали тощо).
Лабораторія випробування паливно-мастильних матеріалів:
– випробування конструкційних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів та присадок до них;
– імпульсне магніто-турбулентне очищення деталей від мікро- і субмікроферомагнітних часток;
– мікроаналіз та дослідження об’ємної конфігурації поверхонь;
– проектування лабораторно-стендового обладнання;
– експериментальна прецизійна обробка
Кафедра Механіки
«Механічні випробування матеріалів»
- Постановка експериментальних досліджень; розробка методик експериментальних досліджень.
- Проведення лабораторних механічних випробувань зразків та конструктивних елементів із металевих та композиційних матеріалів з використанням тензометрування в широкому діапазоні навантажень (0,4 Н – 1000 кН) на устаткуванні та випробувальних машинах, які сертифіковані УкрЦСМ.
- Види випробувань: розтягання, стискання, згинання, зсув, кручення, комбіноване навантаження; випробування на витривалість; температурні випробування
«Граничний стан елементів конструкцій у силових та температурних полях з урахуванням експлуатаційних пошкоджень»
При випробуваннях використовується електрона – комп’ютерна система реєстрації деформації матеріалів і елементів конструкцій (на базі інформаційно-обчислювального комплексу).
«Визначення напружено-деформованого стану»
|
|
|
|
Теоретичні методи:
|
||
Чисельні методи:
Експериментально-теоретичний метод
|
 |
|
«Автоматизована система накопичування,обробки й аналізу ремонтної інформації»
Основні функції системи:
- накопичування інформації (заповнення електронних форм технічних док ументів, передача інформації в бази даних (БД), створення електронних копій технічних документів і їх паперових копій);
- відображення інформації та її попередній аналіз (пошук у БД і виведення даних відповідно до запиту: генерація електронних і паперових документів, представлення у вигляді діаграм і графіків, електронних таблиць, експорт в спеціалізовані програми статистичної обробки, в інші автоматизовані системи);
- адміністрування (ведення БД, ведення журналу обліку роботи системи, керування паролями і правами доступу, тощо);.
Користувачі: ремонтні підприємства (адміністрація, інженерно-технічний склад); конструкторські бюро; організації – експлуатанти авіаційної техніки; наукові організації, тощо.
Крім того у сферу наукових інтересів співробітників кафедри входять дослідження в наступних напрямках:
- Деформування та руйнування різн их захисних перешкод в умовах ударно-хвильового навантаження.
- Статистичне моделювання польотів і методи розслідування авіаційних надзвичайних подій.
- Методи ідентифікації матем атичних моделей польоту літальних апаратів на основі даних польотних випробовувань.
- Дослід ження динаміки цивільних літаків при злеті та заході на посадку в умовах зсуву повітря та атмосферної турбулентності.
- Суб’єктивний аналіз. Керування активними системами з застосуванням до проблем дидактики та безпеки польотів.
- Проблеми дидактики вищої школи і підготовки фахівців нової генерації.
- Дослідження засобів очищення авіаційних технологічних рідин.
- Міждисци плінарні дослідження керування примежовим шаром з використанням плазми, генерованої НВЧ випромінюванням.
Кафедра теоретичної та прикладної фізики
Сучасний етап розвитку кафедри відзначається активним проведенням фундаментальних та прикладних досліджень за основними напрямами:
1. „Релятивістська електродинаміка” (науковий керівник –проф. Куліш В.В.)
Даний напрямок охоплює як дослідження суто фундаментального характеру, так і розробки прикладного плану. У ділянці фундаментальних досліджень – створення нової версії теорії ієрархічних динамічних систем, розробка нових математичних методів. Запропоновані перші конструкції лазерів на вільних електронах ЛВЕ та їх застосування у ряді спеціальних систем космічного та авіаційного базування та серію конструкцій ЕН-прискорювачів. Було розроблено міжнародний проект практичного впровадження отриманих раніше наукових результатів. Проект вийшов переможцем міжнародного конкурсу у рамках системи Українського науково-технологічного центру і протягом 1999-2002 рр. фінансувався урядом США.
2. „Фізика органічних рідин” (науковий керівник – проф. Соловйов А.М.)
Основні здобутки: проведені експериментальні дослідження тиску насиченої пари, температур початку та завершення кристалізації, електричних властивостей, поверхневого натягу магнітооптичних властивостей рідких сумішей.
Результати досліджень увійшли в “Инструкцию по применению и контролю качества авиационных горюче-смазочных материалов и специальных жидкостей в гражданской авиации”, Москва, “Воздушныйтранспорт “, ч.1, 1986 г., ч.П, 1987 г. За результатами цих робіт опубліковано понад 200 наукових статей, виконано понад 15 НДР, отримано понад 28 авторських свідоцтв на винаходи.
3. „Оптичний запис інформації. Фізика молекулярних систем.” (науковий керівник – проф. Кондратенко П.О.)
Даний напрям охоплює: дослідження високозбуджених станів фотоактивних молекул. В результаті експериментальних та теоретичних досліджень механізмів релаксації молекул з цих станів показано, що молекулярні системи можуть активно використовуватись для запису інформації з використанням високоенергетичного випромінювання. Проведена класифікація механізмів сенсибілізації світлочутливості молекулярних систем для видимого, ультрафіолетового та рентгенівського діапазону випромінювання. Виявлені механізми дисоціації молекул зі зв’язком типу Xe-O між фрагментами. Доведено існування розгалужен
их радикально-ланцюгових процесів при сенсибілізованому фотолізі солей діазонію в твердих полімерних розчинах.
4. „Фізика тертя та зношування” (науковий керівник –доц. Дворук В.І.).
Основні здобутки: створено наукові основи підвищення абразивної зносостійкості механічних систем, виходячи з кінетичної природи процесів деформування і руйнування та прямого взаємозв’язку між ними. Розроблені нові методи наплавлення для отримання необхідних триботехнічних властивостей матеріалів, розрахункові методи прогнозування абразивного зносу.
За цим напрямом опубліковано більше як 200 наукових робіт, у тому числі 3 монографії та 15 винаходів, виконано 4 НДР.
5. „Розробка і впровадження новітніх навчальних технологій” (науковий керівник – проф. Куліш В.В.).
У рамках держбюджетної кафедральної НДР (2001-2008 рр.) розроблена базова концепція модульно-рейтингової системи організації навчального процесу, яка запроваджену курсі фізики.
Проводяться дослідження організаційних принципів нової версії модульно-рейтингової технології, її методичних особливостей (складання семестрового плану-графіка навчального процесу, підготовка робочого журналу у відповідності зі спеціально розробленою формою і матеріалу для проведення письмового проміжного контролю).
Дослідження методики проведення практичних занять, обумовленої письмовими семестровими іспитами і посиленням ролі самостійної роботи студентів.
Запропоновано методику проведення практичного заняття, що складається з двох частин: контролю теоретичної підготовки у вигляді короткої письмової контрольної роботи та усного захисту домашніх і індивідуальних задач. Таким чином, моделюється екзаменаційна ситуація на кожному практичному занятті, що створює передумови для ритмічної інтенсивної роботи студентів протягом усього семестру.
За результатами досліджень опубліковано 9 наукових статей, 5 навчальних посібників, навчально-методичний комплекс за кредитно-модульною системою (КМС).
6. Дослідження хімічних перетворень вуглеводного складу робочої рідини «Гідронікойл» FH-51
Робота виконується під керівництвом к.т.н., проф.Кузнєцової О.Я. У роботі досліджуються зміни властивостей гідравлічних рідин в процесі експлуатації. Систематизуються результати досліджень стану системи контролю якості рідин для гідравлічних систем у сучасних умовах застосування та збереження. Запропоновано напрямки удосконалення та оптимізації контролю якості рідин для гідравлічних систем літальних апаратів.
7. Електронна структура та фізичні властивості систем з сильними електронними кореляціями
Науковий керівник: к.ф.-м.н. доцент Лень Т.С.
Розробляються нові аналітичні та числові методи теорії неупорядкованих конденсованих середовищ, зокрема, сплавів заміщення та систем з сильними електрон-електронними кореляціями. На основі методу кластерного розкладу для одночастинкової і двочастинкової функцій Гріна невпорядкованого сплаву, поширеного на випадок систем з сильними електрон-електронними кореляціями, досліджуються енергетичні спектри електронів, кінетичні властивості (статична електропровідність) та рівноважні характеристики (вільна енергія, рівноважні значення локалізованих магнітних моментів, параметри магнітного близького і далекого порядків та аналогічні параметри міжатомних кореляцій) неупорядкованих кристалічних систем. На відміну від традиційних теоретичних підходів, які здебільшого розвинуті для випадків або цілком упорядкованих, або цілком розупорядкованих кристалів, новий підхід дозволяє досліджувати електронні властивості в кристалічних системах з різними ступенями атомного і магнітного впорядкувань.
8. Критичний стан речовини – основа новітніх нанотехнологій
Науковий керівник к.ф.-м.н., доц. Білоус О.І.
Досліджується речовина у критичному стані. Це унікальний фізичний об’єкт, різноманітні кореляційні, термічні та калоричні властивості якого набувають екстремальних значень: нулів та нескінченностей. Використовуючи явища гравітаційного ефекту за допомогою експериментальних методів молекулярного розсіяння світла, рефрактометричного, акустичної спектроскопії, віскозиметрії проводяться дослідження польових і температурних залежностей таких характеристик рідин у критичному стані як радіусу кореляції, густини, концентрації, стисливості, теплоємності, об’ємної та зсувної в’язкості. За допомогою одержаних результатів на основі флуктуаційної теорії фазових переходів і запропонованої моделі газу флуктуацій за Ван-дер-Ваальсом будуть розроблені розширені рівняння стану поблизу критичної точки. Ці рівняння стану, які прогнозують унікальні властивості рідин у критичному стані, необхідні для їх практичного використання у майбутніх новітніх технологіях.
9. Вплив поляризації на оптичні властивості твердих тіл
Науковий керівник роботи к.ф.-м.н., доц. Северин В.С.
Проводяться теоретичні дослідження впливу поляризації електронів в напівпровідниках та металах на оптичні властивості. Традиційна (існуюча) теорія оптичних властивостей напівпровідників та металів не враховує вказаної поляризації. Результати теорії показують, що вклад електронів в діелектричну проникність, яка визначає оптичні властивості речовини, обумовлені поляризацією цих електронів, стає суттєвим у спектральній області, в якій оптичне поглинання не мале. Порівняння теоретичних та експериментальних результатів, показує, що традиційна теорія, яка не враховує вказану поляризацію, не співпадає з експериментом у вказаній вище спектральній області. Запропонований розрахунок оптичних властивостей металів та напівпровідників, який враховує вказану поляризацію, дає результати, що збігаються з експериментом при всіх частотах.
10. Дослідження електродинамічних процесів в імпульсних електромеханічних перетворювачах енергії та прискорювачах заряджених частинок.
Науковий керівник роботи к.т.н., доц. Чемерис В.Т.
Імпульсні електромеханічні перетворювачі енергії призначені для застосування у техніці новітньої балістики як прискорювачі макротіл до швидкості, що перевищує 1…2 км/с та у промисловості як ударні механізми для імпульсної механічної або магнітної обробки матеріалів та виробів. Завдяки концентрації енергії в коротких імпульсах такі пристрої дозволяють здійснити процеси прискорення макротіл та обробки матеріалів з високими параметрами, які на сьогодні є досяжними лише у техніці використання вибухових речовин. Практичне оволодіння цими пристроями є уповільненим через високу наукоємність робочих процесів. Так, для кваліфікованого конструювання імпульсних електродинамічних пристроїв необхідно володіти знаннями про формування потужних імпульсів електромагнітної енергії, про нелінійні процеси взаємодії сильного імпульсного магнітного поля з металами, про принципи оптимального керування процесом імпульсного електромеханічного перетворення енергії, про поведінку провідникових та ізоляційних матеріалів під дією значних електромагнітних навантажень. Більшість з цих процесів досліджена у світовій науковій літературі лише у загальних рисах, без потрібного заглиблення у особливості інженерних проблем та без врахування взаємного впливу фізичних процесів різного характеру, як одночасні електромагнітні, механічні та теплові процеси. Окремим питанням в цій галузі є розгляд процесів дифузії електромагнітного поля в осердях індукторних систем потужних прискорювачах електронів, що є важливим для зниження вартості та підвищення ефективності таких прискорювачів у їх комерційному застосуванні. В колі цих проблем планується виконати конкретні наукові дослідження та пошук ефективних іннерних вирішень, заснованих на результатах проведених досліджень.
11. Фізика високоімпульсних електродинамічних систем
Науковий керівник роботи к.т.н., доц. Чемерис В.Т.
Даний напрямок охоплює фундаментальні та прикладні дослідження в галузі електрофізики процесів енергоперетворення в імпульсних електродинамічних пристроях – прискорювачах макротіл та заряджених частинок, системах живлення імпульсних прискорювачів та електромашинних генераторах імпульсного струму. Методи дослідження спираються на використання теорії електромагнітного поля та комп’ютерне моделювання імпульсних електромагнітних процесів. Протягом року були завершені та опубліковані результати уточненого аналізу процесів дифузії поля в рухоме електропровідне середовище та розподілу поля на межі рухомого та нерухомого середовища стосовно до проблем, що виникають у високошвидкісних прискорювачах індукційного та рейкового типу. У вересні 2007 р. на цю тему була зроблена доповідь на науково-технічній конференції Севастопольського державного технічного університету. Продовжуються дослідження електромагнітних процесів у прискорювачах макротіл та в силових індукторах потужних індукційних прискорювачів електронів технологічного призначення. Результати роботи за напрямком орієнтовані на використання техніки потужних імпульсних струмів та магнітних полів у різних галузях високотехнологічних виробництв, в тому числі у авіаційній промисловості.