Кадровий склад кафедри ТПФ

  Кузнєцова Олена Яківна

завідувач кафедри теоретичної та прикладної фізики, професор кафедри теоретичної та прикладної фізики, д.пед.н.
У 1983 році з відзнакою закінчила Київський інститут інженерів цивільної авіації за спеціальністю «Експлуатація літальних апаратів і двигунів» та отримала кваліфікацію «інженера-механіка по випробуванню та застосуванню ПММ».
У 1985 року працює на кафедрі фізики Київського інституту інженерів цивільної авіації.
У 1994 р. закінчила аспірантуру, у 1997 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Оптимізація керування режимами зберігання палив для реактивних двигунів під час експлуатації авіаційної техніки» за спеціальністю 05.22.14 − експлуатація повітряного транспорту.
У 2001 році отримала вчене звання доцента кафедри фізики.
З 1998 р. по 2007 рік працювала на посаді доцента кафедри фізики, потім на посаді професора кафедри теоретичної та прикладної фізики Національного авіаційного університету.
Кузнєцова О.Я. є одним із фундаторів Інституту новітніх технологій (ІНТ), в тому числі, організатором науково-навчального процесу та роботи професорсько – викладацького колективу ІНТ, близько третини яких працюють в системі Академії наук України. З 2003 р. по 2008 р. обіймала посаду декана факультету індивідуальної підготовки Інституту новітніх технологій Національного авіаційного університету, до 2013 р. працювала заступником директора Інституту новітніх технологій з науково-навчальної роботи.
Кузнєцова О.Я. є одним із ініціаторів впровадження в навчальний процес модульно-рейтингової технології навчання в курсі фізики.
У 2013 р. захистила докторську дисертацію на тему «Теоретико-методичні засади навчання загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей» за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізика).
З 2014 року завідувач кафедри теоретичної та прикладної фізики.
Стаж педагогічної роботи у ВНЗ та зокрема в НАУ – 20 років. Автор 101 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі 11 – навчальних посібників з грифом МОН України, які на конкурсі навчальних посібників НАУ з 2010 по 2012 роки посіли перше, друге та третє місця.
За багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток освіти та підготовку висококваліфікованих спеціалістів Кузнєцова Олена Яківна нагороджена відзнакою університету «Подяка ректора» з врученням цінного подарунку, нагороджена нагрудним знаком «За сумлінну працю», нагрудним знаком «75 років Національному авіаційному університету», «Грамота ректора» за багаторічну сумлінну працю в університеті.

Сектор теоретичної фізики.

Кондратенко Петро Олексійович,

д. ф.-м. н., професор, заслужений діяч науки і техніки України
В 1967 році закінчив кафедру оптики фізичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, після чого вступив до аспірантури на тій же кафедрі. Кандидатську дисертацію захистив в 1972 році.
Після закінчення аспірантури працював в Інститут фізики НАН України, де ставив та розробляв проблеми, пов’язані з низькотемпературними дослідженнями екситонних станів, домішкових центрів, дефектів, дислокацій та фазових переходів в молекулярних кристалах, а також з перспективними матеріалами для оптичного запису інформації в різних температурних діапазонах. Результати останніх досліджень були оформлені як докторська дисертація, яку П.Кондратенко захистив в 1989 році за спеціальністю “01.04.05-оптика”. За той же період він підготував 5 кандидатів наук. Професор з 1992 р. Консультував виконання дисертаційних робіт ще 3 кандидатських та 2 докторських дисертацій. В даний час готує одного аспіранта та одного докторанта.
За визначні наукові досягнення в 2001 р. йому присвоєне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”. Дійсний член Академії наук вищої школи України. Член експертної ради ВАК України з фізики.

П.Кондратенко автор понад 250 наукових праць, з них – 30 авторських свідоцтв на винаходи.
Область наукових інтересів:  оптика твердого тіла, фізика молекул, оптичний запис інформації, ієрархія фізичних полів.

Дворук Володимир Іванович
професор кафедри теоретичної та прикладної фізики , д.т.н.
Закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації у 1976 р. З 1976 року працює в Національному авіаційному університеті інженером, старшим інженером, старшим науковим співробітником, провідним науковим співробітником, доцентом кафедри фізики. В 1982 році закінчив аспірантуру, а в 1995 році – докторантуру Національного Авіаційного університету.
Кандидатську дисертацію за спеціальністю “Динаміка, міцність машин, приладів і апаратури” захистив у 1985 році. Вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю “Тертя та зношування в машинах” присвоєне в 1997 році.  Докторську дисертацію  “Реолого-кінетична концепція абразивної зносостійкості та її реалізація в керуванні працездатністю механічних трибосистем” за спеціальністю “05.02.04 – тертя та зношування в машинах” захищена в 2007 р.

Головним напрямком наукової діяльності є фізика тертя та зношування матеріалів За результатами наукових досліджень опубліковано понад 80 наукових праць, в тому числі наукова монографія. Відзначений знаком “Винахідник СРСР” і почесною грамотою.
Бородій Ірина Олексіївна
асистент кафедри теоретичної  та прикладної фізики
Закінчила фізико-математичний факультет Національного педагогічного університету ім. Драгоманова у 2001 році. На кафедрі працює з 2004 року. У 2007 -2011 рр навчалась на заочному відділенні аспірантури (науковий керівник – к.т.н., доцент Чемерис В.Т.).
Науковий напрямок: дослідження процесів нестаціонарної дифузії електромагнітного поля в багатошарові середовища елементів електротехнічних пристроїв. Має 10 наукових праць та доповідей на конференціях.

Лень Тетяна Сергіївна,
к.ф.-м.н., доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики.
1973  року народження, закінчила у 1995 році фізичний факультет (кафедра загальної фізики) Київського університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю “фізика твердого тіла” з червоним дипломом. В 1995-1998 навчалася в аспірантурі Київського університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю 01.04.07 – “фізика твердого тіла”. В 1998-1998 рр. – науковий співробітник НДЛ «Радіаційна фізика» фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; З 1999 по 2006 р. – вчитель фізики на кафедрі фізики Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В 2006-2007 рр. працювала на посаді асистента кафедри біоінформатики факультету біотехнології і біотехніки НТУУ “КПІ”; з 1.09.2007 по 31.08.2009 – старший викладач кафедри біоінформатики факультету біотехнології і біотехніки НТУУ “КПІ”; в період з 1.09.2009-31.08.2010 – асистент кафедри теоретичної фізики механіко-енергетичного факультету аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету, а з 1.09.2010 – доцент кафедри теоретичної фізики механіко-енергетичного факультету аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету.
Кандидатську дисертацію захистила в 2001 році. Має понад 30 наукових та навчально-методичних праць, в т.ч. Лень Т.С. є автором навчального посібника з фізики з грифом МОНУ.  Наукова діяльність Лень Т.С. присвячена теорії неупорядкованих конденсованих середовищ (сплавів, систем з сильними електрон-електронними кореляціями).

Марінченко Ганна Євгенівна
доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики, к.т.н.
В 1993 році закінчила Київський політехнічний інститут, інженерно-фізичний факультет.
2 роки працювала інженером І-ої категорії в Інституті матеріалознавства ім. Францевича НАН України.
З 1994 по 1997 рр. навчалася в очній аспірантурі Київського міжнародного університету цивільної авіації, де захистила кандидатську дисертацію.
З 1998 р. – викладач фізики в Національному авіаційному університеті. Вчене звання доцента було присвоєне в 2003 р. Наукові дослідження проводить в напрямку теорії тертя та зношування машин і механізмів, а також фізичного матеріалознавства. Має більш 30 наукових та навчально-методичних робіт.

Матвієвська Галина Іванівна
доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики, к.ф.-м. н.
В 1966 році закінчила Чернівецький державний університет, фізико-математичний факультет. Два роки працювала технологом на заводі напівпровідникових приладів. З 1968 по 1971 рік навчалася в аспірантурі інституту напівпровідників АН УССР, де захистила кандидатську дисертацію і 15 років працювала науковим співробітником. З 1986 року по 2001 рік – викладач фізики у Київському інституті військово-повітряних сил.
На кафедрі теоретичної фізики НАУ працює з 2001 року.
Має 29 наукових і науково-методичних праць, 2 авторські свідоцтва на винаходи. Напрямок науково-педагогічної діяльності – фізика напівпровідників АІІВVI.

Нетреба Жанна Миколаївна
асистент кафедри теоретичної та прикладної фізики
Закінчила Київський інститут інженерів цивільної авіації у 1983 р.
Працювала інженером Науково-дослідного сектору КІІЦА.
З 1988 р. – асистент кафедри фізики. Науковий напрямок: дослідження фізичних і експлуатаційних властивостей пально-мастильних матеріалів (науковий керівник професор Кузнєцової О.Я). Має 16 наукових праць. Кандидатську дисертацію на тему  «Удосконалення технології контролю якості гідравлічних рідин з урахуванням хімічних перетворень вуглеводнів» за спе6ціальністю «05.17.07 – хімічна технологія палива і паливо-мастильних матеріалів» захистила 04.10.2012 р.

Сакун Тетяна Миколаївна
асистент кафедри теоретичної та прикладної фізики
Закінчила фізико-математичний факультет Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова у 2001 році.
На кафедрі працює з 2005 року.
У 2007 2011 рр. навчалася на заочному відділенні аспірантури (науковий керівник – д.ф.-м.н., проф. Кондратенко П.О.). Дисертацію захистила 28.12.2012 р.
Науковий напрямок: фізика високозбуджених станів молекул. Має 20 наукових праць та доповідей на конференціях.

Северин Володимир Святославович
доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики, к.ф.-м.н.
Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка у 1971 році, фізичний факультет. З 1996 р. працював на посаді інженера НАУ. З 2000 р. на посаді асистента. У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію.
Напрямок наукової діяльності: теорія твердого тіла, вплив поляризації електронів напівпровідника та метала на їх оптичні властивості. Традиційна (існуюча теорія) оптичних властивостей напівпровідників та металів не враховує вказаної поляризації. Має 35 наукових та науково-методичні публікації.

.Чемерис Володимир Терентійович
к.т.н., доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики
У 1962 р. закінчив електроенергетичний факультет Київського політехнічного інституту (НТУУ „КПІ”), кафедра електромеханіки, інженер-електромеханік за спеціальністю „Електричні машини та апарати”.
З 1962 по 1996 рік працював в Інституті електродинаміки НАН України.
В 1973 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю „Перетворення видів енергії”.
У 1980 р. одержав від Президії АН СРСР диплом старшого наукового співробітника за спеціальністю „Електричні машини”.
1976 – 1988 рр. – керівник лабораторії спеціальних електричних машин Інституту електродинаміки.
1989 – 1996 рр. – завідуючий відділом імпульсної електромеханіки Інституту електродинаміки НАН України.
В Інституті електродинаміки був науковим керівником 5 аспірантів, які успішно захистили кандидатські дисертації.
1997- 1999 рр – заступник керівника управління спец. тематики, завідуючий відділом в Міністерстві України з питань науки і технологій.
З 1995 р. член Міжнародного Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE). З цього ж часу брав активну участь у міжнародних конференціях IEEE.

Брусинська Яна Вікторівна
Асистент кафедри теоретичної та прикладної фізики
З 2012 по 2018 рік навчалася на кафедрі теоретичної та прикладної фізики Національного авіаційного університету.
У 2018 році під керівництвом доктора технічних наук, член-кореспондента Академії наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки професора Фіалко Наталія Михайлівна захистила кваліфікаційну роботу на здобуття ступеня магістра прикладної фізики за темою «Моделювання течії і змішаної конвекції надкритичної води стосовно до реакторних установок» та отримала диплом з відзнакою, планує продовжувати шлях науковця в аспірантурі.
З 2016 року працювала на кафедрі теоретичної та прикладної фізики на посадах техніка, старшого лаборанта, та інженера І категорії, з вересня 2018 року є асистентом кафедри.
Є співавтором друкованих наукових праць в галузі технічної теплофізики, які присвячені дослідженню особливостей течії і теплообміну в гладких трубах при надкритичних тисках.
Наукові інтереси: фізика конденсованих систем, теплоенергетика.

Сектор прикладної фізики

Фахова підготовка студентів за спеціальністю «Прикладна фізика» забезпечується науковцями, які є провідними фахівцями у своїй галузі, що забезпечує ступінь підготовки студентів відповідний вимогам сучасної науки. Високий професіоналізм викладачів кафедри підтверджується їх роботою в спеціалізованих Вчених радах із захисту дисертацій, експертних Радах при Держкомітеті з науки та технологій Міністерства освіти і науки України.
У складі кафедри за часів її існування працювали науковці, які обіймали високі керівні посади у наукових установах Національної академії наук України. Серед них:
Шпак Анатолій Петрович – директор Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Перший Віце-Президент НАН України
Уваров Віктор Миколайович – заступник директора Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
Черепін Валентин Тихонович – директор Київського відділення Московського фізико-технічного інституту (МФТІ)
Фірстов Сергій Олексійович – заступник директора Інституту матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
Фіалко Наталія Михайлівна – завідувач відділу Інституту технічної теплофізики НАН України
Негрійко Анатолій Михайлович – заступник директора з наукових питань інституту фізики НАН України та інші.

 

  Проф. Васецький Юрій Макарович
ВАСЕЦЬКИЙ Юрій Макарович народився 1 травня 1950 р. у Молдові в м. Кишинів. У 1973 р. закінчив електроенергетичний факультет Московського енергетичного інституту за спеціальністю „Техніка високих напруг”.
У 1981 р. Васецький Ю.М. захистив дисертацію „Исследование эффективной проводимости случайно-неоднородных сред в магнитном поле” на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю „Теоретические основы электротехники”.
1995 р. – захист дисертації „Асимптотические методы решения задач электродинамики в системах с криволинейными проводниками сложной конфигурации” на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю „Теоретична електротехніка”.
Із 2002 р. по теперішній час – професор кафедри прикладної фізики ФІТ ІІДС Національного авіаційного університету (за сумісництвом). Автор 110 наукових праць.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: асимптотичні методи рохв’язку задач електродинаміки, визначення електромагнітних полів і параметрів індуктивних накопичувачів енергії, чисельно-аналітичних методів математичного моделювання електрофізичних та електротехнологічних об’єктів і систем, математичне моделювання біоелектричних процесів.

Проф. Кручинін Сергій Павлович
КРУЧИНІН Сергій Павлович народився 6 лютого 1957 р. в м. Луганську.
У 1979 р. закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.
У 1986 році захистив кандидатську дисертацію “Взаємодія колективних та внутрішніх ступенів свободи в системах з невеликою кількістю нуклонів”.
У 2002 р. захистив докторську дисертацію “Термодинамічні ефекти у високотемпературних надпровідниках”.
З 1988 р. по даний час працює в Інституті теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України.
Автор 80 наукових публікацій з теоретичної фізики. Автор монографії “Modern aspects of superconductivity: theory superconductivity” World Scientific, Singapore, 2010, 220 p.
Має наступні наукові відзнаки:
Академік Міжнародної Академії Творчості (Москва , 2007)
Дійсний член Нью-Йоркської Академії наук (1998)
Дійсний член Міжнародної Асоціації математичної фізики (1996)
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: фізика багаточастинкових систем, теорія твердого тіла, теорія надпровідності (в т.ч. високотемпературна надпровідність), теорія нелінійних явищ, теорія наносистем.

Проф. Назаров Олексій Миколайович
НАЗАРОВ Олексій Миколайович народився 10 вересня 1951 р. у м. Відень (Австрія ). У 1975 р. закінчив з відзнакою факультет електронної техніки КПІ за спеціальністю „Діелектрики та напівпровідники”. Доктор фізико-математичних наук за спеціальністю „фізика напівпровідників та діелектриків” (1993 р. тема „Процеси формування тонких діелектричних та приповерхових напівпровідникових шарів у кремнієвих структурах під час нерівноважних впливів”), професор за спеціальністю „фізика напівпровідників та діелектриків”, автор 6 монографій, понад 170 наукових праць і 6 авторських свідоцтв, лауреат Державної премії України з електроніки за 2006 рік, член електрохімічного товариства США, старший член (senior member) міжнародного товариства інженерів електронної техніки (IEEE) США, керівник ряду науково-технічних проектів з США, Бельгією, Німеччиною, Францією, Іспанією; організатор міжнародних семінарів НАТО і конференцій з питань виготовлення, дослідження і використання нанорозмірних систем напівпровідник на ізоляторі; організатор симпозіуму Європейського матеріалознавського товариства (EMRS) „Аморфні наноструктуровані матеріали” (Польща), член оргкомітету міжнародної конференції „Аморфні напівпровідники” (Росія). Член спеціалізованих вчених рад з питань захисту кандидатських і докторських дисертацій Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України. З 2000 по 2002 р.р. працював професором кафедри прикладної фізики Фізико-технічного інституту НТУУ „КПІ” за сумісництвом, а з 2003р. по теперішній час – професором кафедри прикладної фізики ФІТ ІІДС НАУ.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: електрофізичні властивості нанорозмірних напівпровідникових приладів, які виготовляються на базі систем кремнію на ізоляторі, супертонких діелектричних шарів із підвищеною діелектричною сталою, світловипромінюючих приладів та приладів енергонезалежної пам’яті на базі кремнію із наноструктурованими шарами.

Проф. Фіалко Наталія Михайлівна
ФІАЛКО Наталія Михайлівна народилася у 1949 р. в м. Києві. У 1972 році з відзнакою закінчила Київський політехнічний інститут за спеціальністю “Інженер-теплофізик”. Після закінчення КПІ була направлена на роботу до Інституту технічної теплофізики НАН України, де і працює по теперішній час на посаді завідувача наукового відділу малої енергетики.
У 1980 р. захистила кандидатську дисертацію, у 1994 р. – докторську.
У 1995 р. їй присвоєно звання старшого наукового співробітника, у 1998 р. – почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», у 2000 р. її обрано член-кореспондентом НАН України за фахом «Теплоенергетика».
Під керівництвом Н.М. Фіалко виконано широкий комплекс досліджень у галузі підвищення ефективності та надійності енергетичного обладнання, створення нових систем енергопостачання, розробки прогресивних енергозберігаючих технологій тощо. Результати робіт Н.М. Фіалко щодо системного аналізу стану і стратегічних варіантів підтримки, реконструкції та розвитку децентралізованої енергетики України мають важливе значення для паливно-енергетичного комплексу держави в цілому. Науковий доробок Н.М. Фіалко опубліковано в 277 друкованих працях, серед яких 4 монографії.
Н.М.Фіалко викладає дисципліни загальної та спеціальної підготовки з фізики в НТУУ “КПІ”, а з 2002 р. є професором кафедри прикладної фізики НАУ.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: теплоенергетика.

ГолубГолуб Володимир Олегович

Після закінчення в 1988 р. Московського фізико-технічного інституту Голуб Володимир Олегович працював в Інституті металофізики НАН України на посадах інженера-стажера, інженера другої та першої категорій та молодшого наукового співробітника. З 1995 року по теперішній час працює в Інституті магнетизму НАН України та МОН України. В 1994 році захистив кандидатську дисертацію за темою “Багатоквантові ефекти та ядерне спінове ехо в неоднорідних магнетиках»”. З 2001 по 2004 рік проходив стажування в Інституті новітніх технологій Університету Нового Орлеану (США). Був членом оргкомітету міжнародної конференції European Magnetic Materials and Applications EMMA’2000 та школи НАТО з магнетизму низьковимірних систем (Партеніт, 1997 р.), а також ряду інших українських та міжнародних конференцій. В 2003 році отримав вчене звання старшого наукового співробітника. В 2006 році захистив докторську дисертацію Магнітна структура та властивості штучно створених нано- та гетерогенних матеріалів”.
Керував введенням в експлуатацію комплексу ЕПР спектроскопії Bruker ELEXIS E500. З 2009 року був завідуючим лабораторією ЕСР – спектроскопії, яка створена на базі колективного центру користування приладами НАН України.
З серпня 2013 року по теперішній час – завідуючий відділом магнітної динаміки конденсованих середовищ Інституту магнетизму НАН України та МОН України.
Голуб Володимир Олегович добре відомий як в Україні, так і за кордоном фізик-експериментатор в галузі магнетизму та магнітних наносистем. Він отримав низку піонерських результатів.
В.О.Голуб – лауреат премії ім. Шубникова НАН України за 2012 р.
Дослідницьку роботу він успішно поєднує з викладацькою діяльністю. Протягом 10 років В.О. Голуб читає курси лекцій з загальної фізики та спеціальних дисциплін (в тому числі англомовні) у Національному авіаційному університеті), а також спеціальні курси з фізики в Національному технічному Університеті України «КПІ» та Київському університеті ім. Тараса Шевченка.
В.О.Голуб багато років працював в Експертній раді з фізики ВАК України, а зараз є членом експертної ради з фізики департаменту атестації кадрів МОН України.
В.О. Голуб (1965 р.н.) – фізик-експериментатор, основним напрямком його наукової діяльності є ядерний та феромагнітний резонанс в магнетиках, магнетизм низьковимірних та нанорозмірних систем. Він є автором понад 100 статей в провідних міжнародних фахових журналах. Згідно Web Of Science загальна кількість цитувань – 1822, h=23; Scopus – 1875 та h=23.

РапецькийПрофесор Репецький Станіслав Петрович
Читає лекції для студентів кафедри теоретичної та прикладної фізики Національного авіаційного університету з фундаментальних та спеціальних курсів: “Атомна і ядерна фізика”, “Фізика плазми”, “Фізико-хімічні методи”, “Наноструктури та нанотехнології”. Репецький С.П. є співавтором монографії: Лось В.Ф., Репецкий С.П. Методы теории неупорядоченных систем. – К.: Наукова думка, 1995. – 176 с; автором навчальних посібників: Репецький С.П. Теорія твердого тіла. – К.: Наукова думка, 2008. – 308 с.; Репецький С.П. Теорія твердого тіла. Невпорядковані середовища. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2015. – 300 c. та інших навчально-методичних робіт. Під його керівництвом захищено 10 кандидатських дисертацій.
Наукова діяльність проф. Репецького С.П. стосується теорії невпорядкованих середовищ (сплавів, невпорядкованих напівпровідників, графену, вуглецевих нанотрубок). Репецький С.П. є автором більше 170 наукових статей у фахових вітчизняних та закордонних журналах. Він є членом двох спеціалізованих рад по захисту дисертацій при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України. Репецький С.П. з 2001 р. по 2014 р. був членом бюро Міжвідомчої наукової ради при Президії НАН України з проблеми “Фізика твердого тіла”, а з 2014 р. є членом Наукової ради при Відділенні фізики і астрономії НАН України з проблеми “Фізика металічного стану”.
Репецький С.П. був керівником проекту (грант UPI-328) за програмою спільних наукових проектів українських та американських вчених, що фінансувався Урядом України та Фондом цивільних досліджень і розвитку США. У 1999 році отримав грант Міжнародної науково-освітньої програми для вчених та викладачів № QSU 082 162. Проф. Репецький С.П. є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки 2002 року.

Zaporozhets_Arthur_ЗАПОРОЖЕЦЬ Артур Олександрович
Народився в 1990 р. в м. Лубни. В 2007 р. закінчив Авіакосмічний ліцей №2 Національного авіаційного університету (м. Лубни). З 2007 по 2013 рр. навчався на кафедрі прикладної фізики Національного авіаційного університету.
В 2013 р. захистив кваліфікаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук НАУ «Особливості спектральної діагностики внутрішніх оболонок ока з використанням технології трансілюмінації».
В 2013 р. навчається в аспірантурі та працює в Інституті технічної теплофізики Національної академії наук України.
Член міжнародних наукових товариств, автор більше 40 наукових праць.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: енергоощадні технології, методи та засоби медичної діагностики.

БУДЬКО   ВАСИЛЬ   ІВАНОВИЧ
Доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики, кандидат технічних наук.
Освіта
2000-2006 рр.  – Національний   технічний   університет   України    «Київський політехнічний інститут», спеціаліст за спеціальністю «Технічна електрохімія»
2007 – 2010 – аспірант НТУУ «КПІ»
2011 р. –захистив кандидатську дисертацію на тему: «Підвищення ефективності акумулювання електричної енергії відновлюваних джерел в автономних системах електроживлення» та здобув науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.08 «Перетворювання відновлюваних видів енергії».
2014 – отримав вчене звання доцент
Досвід роботи
2003-2006 рр. – Інженер відділу електрохімічної очистки води Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. Думанського НАН України.
2006-2011рр. – асистент кафедри відновлюваних джерел енергії ФЕА НТУУ «КПІ» і, також, інженер Інституту відновлюваної енергетики НАН України.
2008-2011 рр. – молодший науковий співробітник ІВЕ НАН України.
З 2011 – старший науковий співробітник ІВЕ НАН України.
З 2012 р.- доцент кафедри ВДЕ ФЕА НТУУ «КПІ».
З 2018 р. – доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики за сумісництвом.
Публікації
46 друкованих праць, 2 патенти на винахід, 2 навчально-методичні видання.
Професійні інтереси

  1. Підвищення ефективності роботи автономних та резервних систем електроживлення на основі нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії;
  2. Локальні системи енергоживлення на основі місцевих відновлюваних джерел енергії, таких як енергія Сонця, біомаси та низькопотенційної теплоти навколишнього середовища;
  3.  Комплексне використання відновлюваних джерел енергії з метою розвитку локальних мереж енергоживлення типу Smart Grid.
  4. Розробка автономних зарядних станцій електромобілів за принципом комплексного використання відновлюваних джерел енергії.

Володимир Леонідович Карбівський 

доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2015).

Професор кафедри теоретичної та прикладної фізики АКІ НАУ. Співробітник Інституту металофізики ім.Г.В.Курдюмова НАН України безперервно з 1987 р. У 1987 році закінчив фізичний факультет КДУ ім.Т.Г.Шевченка. 1990 року захистив кандидатську дисертацію, у 2005 році – докторську. Наукові інтереси зосереджені на нанобіотехнологіях структур біомедичного та екологічного призначення, фізиці невпорядкованих систем та фізиці поверхневих явищ.

У 2004 – 2009 рр. керівник напряму “Біонаносистеми та біонаноматеріали, штучна біомінералізація наноматеріалів, застосування наноматеріалів в біології та медицині” програми НАН України “Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології”. Член секції «Фізика наноструктурних систем» Міжвідомчої наукової ради з проблеми Фізики твердого тіла.)!!!

З 2012 року завідуючий відділом фізики наноструктур Інституту металофізики ім.Г.В.Курдюмова НАН України.

Кислюк Віктор Віталійович (1967 р.н.)
Кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри напівпровідникової електроніки.
У 1991 році закінчив Радіофізичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. По закінченні працював у Інституті фізики напівпровідників НАН України інженером-технологом, потім навчався в аспірантурі. З 1999 року кандидат фізико-математичних наук, захистив дисертацію на тему «Електродифузія іонів як спосіб керування концентрацією мілких донорів у сульфіді кадмію» під керівництвом ак. Шейнкмана М.К. та проф. Пекаря Г.С.
З 2000 по 2011 роки працював на радіофізичному факультеті Національного університету імені Тараса Шевченка, викладав наступні дисципліни: «Органічні напівпровідники», «Твердотільна мікроелектроніка», «Моделювання фізичних процесів», «Експериментальні та теоретичні методи дослідження напівпровідникових систем», «Фізика напівпровідників», «Напівпровідникові прилади», «Оптичні та фотоелектричні явища в напівпровідниках», «Технологія напівпровідників». Підготував до захисту 11 бакалаврів та 6 магістрів.
У 2006 присвоєно наукове звання доцента кафедри напівпровідникової електроніки.
2009 року в рамках програми “Erasmus Mundus” проводив лекційні та прктичні заняття з курсу «Електропровідні полімери» в університеті міста Кашан (Франція).
2011 – 2012 Викладав в університеті «Україна» лекційні та практичні курси з наступних дисциплін: «Основи математичної економіки», «Випадкові процеси в еко-системах».
2012 – 2017 роки працював фахівцем навчального центру Рено Україна. Проходив стажування в Академії Рено у місті Плессі Робансон (передмістя Парижу).
З листопаду 2017 року – старший науковий співробітник Інституту металофізики імені Г.В.Курдюмова НАН України та викладач Національного авіаційного університету. Викладає наступні дисципліни: «Механіка», «Молекулярна фізика», «Термодинаміка та статистична фізика», «Теоретична механіка», «Вакуумна техніка».
Наукові інтереси: Синтетичні метали, композитні матеріали та пристрої на їх основі (зокрема фотовольтаїчні елементи), вивчення їхніх властивостей: електричні властивості (провідність, вольт-амперні характеристики, фотопровідність, фотовольтаїчний квантовий вихід), спектри оптичного поглинання, фотолюмінесценція та інші.
Автор двох навчальних посібників, окремих розділів підручника з фізики у співробітництві з освітньою компанією “Sabis” та більше 40 друкованих наукових праць які мають більше 250 цитувань згідно з базою Scopus, h-індекс 7. Особисто доповідав на міжнародних конференціях, зокрема: “Frontiers in polymer science”, 29 – 31 May, 2011, Lyon, France; “Condensed Matter and Materials Physics (CMMP10)”, 14 – 16 December 2010, University of Warwick, UK; “Advances in Photovoltaics” workshop, London, September 15, 2010; “6th Int. Conf. On excitonic processes in condensed matter EXCON’04”, Cracow, 6 – 9 July, 2004; “8th Conf. on Colloid Chem.”, September 18 –20, 2002, Keszthely, Hungary; E-MRS Meeting, June 5-8, 2001, Symposiums O and R, Strasbourg, France; MRS’98 Fall Meeting, Boston, MA, Nov.30-Dec.4, 1998. та інших.
Вибрані наукові праці:
V.V.Kislyuk, O.P.Dimitriev, A.A.Pud, J.Lautru, I.Ledoux-Rak, In-situ conductivity and UV-vis absorption monitoring of iodine doping-dedoping processes in poly(3-hexylthiophene)(P3HT) //J. Phys.: Conf. Ser., v. 286, 2011, p. 12009 (10pp.).
V.V.Kislyuk, P.S.Smertenko, O.P.Dimitriev, A.A.Pud, A photovoltaic response of a Schottky diode based on the conducting polymer PEDOT:PSS and inorganic semiconductors //Eur.Phys.Jour.Appl.Phys., v. 51, No.2, 2010, p.20301 (8 pp.).
V.V.Kislyuk, M.I.Fedorchenko, P.S.Smertenko, O.P.Dimitriev, A.A.Pud, Interfacial properties and formation of a Schottky barrier at the CdS/PEDOT: PSS hybrid junction, //J. Phys. D: Appl. Phys. 43 (2010) 185301 (10pp).
V.V.Kislyuk, O.P.Dimitriev, Nanorods and nanotubes for solar cells // J. Nanosci. & Nanotechnol., v.8 (1) 2008, P. 131 – 148.
V.V.Kislyuk, M.M.Osipyonok, G.M.Strilchuk, P.M.Lytvyn, V.Z.Lozovski, Influence of particle size on the luminescence spectra //Progress in Colloid and Polymer Sciences, 2004, 125, 24 -26.
Навчально-методичні праці:
Chapters on Electromagnetism and quantum mechanics for SABIS educational services (www.sabis.net), in English.
В.В.Кислюк, Твердотільна мікроелектроніка, навчальний посібник в 3-х частинах, КНУ ТШ, 244 стор., 2006, українською.
Г.П.Пека. О.В.Третяк, В.В.Кислюк, Збірник задач з фізики напівпровідників та напівпровідникових приладів, КНУ ТШ, 90 стор., 2003, українською.
 Володіння мовами: українська – рідна; англійська та російська – вільно; французька та німецька – базовий рівень.

Максимюк Володимир Ананійович

Доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри інженерно-технічних дисциплін
Вищу освіту здобув на фізичному факультеті Київського державного ордена Леніна університету ім.Т.Г.Шевченка у 1977 році за спеціальністю оптичні прилади і спектроскопія. Кандидатську дисертацію захистив у 1988 р. Докторську дисертацію за спеціальністю 01.02.04- механіка деформівного твердого тіла на тему ‘Фізично нелінійні задачі теорії ортотропних композитних оболонок з криволінійним отвором’ захистив у 2000 р.
Наукову працю розпочав в студентські роки старшим лаборантом в Науково-дослідному секторі КДУ. Працював на інженерних й наукових посадах в інститутах Академії Наук УРСР: Інститут напівпровідників (1977-1980), Інститут фізики (1980, 1983), Інститут механіки (1983-1998,2000-2006). Служив офіцером (1980-1982) у Збройних силах СРСР (м. Капустин Яр) на посаді інженера. На викладацькій роботі в КНТЕУ працює з 2005 року. Коротка біографія опублікована видавництвом ‘Marcus’ у книгах ‘Who’s Who in the World, 2006’ (23-тє видання) та ‘Who’s who Science and Engineering, 2006-2007’ (9-те видання) .
Автор біля 70 наукових праць, серед них одна монографія.
Основні напрями наукових досліджень: фізично нелінійна теорія ортотропних композитних оболонок з криволінійними отворами; змішані функціонали, методи й алгоритми для чисельного розв’язання нелінійних вироджуваних задач теорії оболонок, експериментальне дослідження коливань тонкостінних конструкцій.
Член Наукового товариства ім. Сергія Подолинського.