Кадровий склад кафедри ПЛППС

Попов Олександр Вікторович
к.т.н., доцент, завідувач кафедри

Народився у 1975 р. у м. Болград, Одеської області.
Закінчив: Слов’янський авіаційно-технічний коледж ЦА у 1995 р., магістратуру НАУ у 2001 р.
З 2001 р. асистент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
У 2008 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Діагностування проточної частини авіаційних турбореактивних двоконтурних двигунів» за спеціальністю 05.22.20 – експлуатація та ремонт засобів транспорту.
З 2009 року – доцент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
З 2018 року – завідувач кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
З січня 2020 року – завідувач кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Загальний трудовий стаж роботи складає 20 років.
Основний напрямок наукових досліджень – діагностика авіаційних газотурбінних двигунів, підтримання льотної придатності повітряних суден та їх компонентів.
Читає курс лекцій з дисциплін: «Основи технічної діагностики», «Авіаційне законодавство», «Міжнародне та державне регулювання льотної придатності повітряних суден».
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором 85 наукових та навчально-методичних праць.

Дмитрієв Сергій Олексійович
д.т.н., професор, професор кафедри

Народився у 1953 р. у м. Біла Церква.
Закінчив механічний факультет КІІЦА у 1977 р. за спеціальністю інженер-механік з технічної експлуатації літальних апаратів і авіаційних двигунів.
У 1989 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Діагностування ТРДДзм за параметрами, що вимірюються в експлуатації», отримав вчене звання доцента у 1994 році.
Захистив докторську дисертацію на тему “Діагностування проточної частини ГТД на сталих та перехідних режимах роботи” у 1997 р., вчене звання професора присвоєно у 2000 р.
Володіє українською, російською та німецькою мовами.
Загальний стаж роботи – 50 років, в НАУ – 45 р.
За час роботи в університеті займав посади: інженер, асистент, ст. викладач, доцент, професор, завідувач кафедри, директор інституту, декан факультету.
З січня 2020 року професор кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Читає курс лекцій: «Підтримання льотної придатності повітряних суден (ICAO Doc. 9760)».
Напрям наукової діяльності – “Параметричне діагностування авіаційних ГТД”.
Підготував 7 кандидатів наук.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 152 наукових і науково-методичних праць.
Лауреат Державної премії України в галузі науки (2009 р.).
Заслужений діяч науки і техніки України (2013 р.).

МНАЦАКАНОВ Рудольф Георгійович,

д.т.н., професор, професор кафедри

У 1977 р. закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації за спеціальністю «Технічна експлуатація літаків та двигунів» і отримав кваліфікацію «інженер-механік».
З 1977 р. по 1981 р. працював інженером-технологом на заводі №410 цивільної авіації. З 1981 р. працює у Національному авіаційному університеті.
У період з 1981-1984 р.р. навчався в аспірантурі КІІЦА на кафедрі «Теорія машин і механізмів і деталі машин»
У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «тертя та зношування в машинах».
З 1984 по 1994 р. працює у науково-дослідній частині КМУЦА.
У період 1994-1997 рр. – докторант кафедри  «Технологія виробництва і ремонту літальних апаратів та авіаційного матеріалознавства» КМУЦА.
У 1998 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю «тертя та зношування в машинах».
У 1999 р. отримав вчене звання «професор» по кафедрі «Технологія виробництва і ремонту літальних апаратів та авіаційного матеріалознавства».
З 2011 р. – завідувач кафедри «Організація авіаційних робіт та послуг».
З 2017 р. професор кафедри «Технологія виробництва та відновлення АТ» НН АКІ НАУ.
З січня 2020 року професор кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Напрям професійної та наукової діяльності: тертя та зношування в машинах.
Читає курс лекцій: «Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів»; «Основи технології виробництва і ремонту повітряних суден».
Захистив 2 кандидата технічних наук.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 205 наукових праць в фахових виданнях, в тому числі 12 статей у наукометрічній базі даних Scopus, 8 патентів на винахід та 8 патентів на корисну модель.

 

Максимов Володимир Олексійович,
к.т.н., доцент кафедри

У 1980 р. закінчив з відзнакою Київський інститут інженерів цивільної авіації по спеціальності “Експлуатація літальних апаратів і авіаційних двигунів”.
Кандидат технічних наук з 1989 року.
Має досвід роботи керівником авіаційної галузі з колективом 75000 працівників.
Працював в органах управління ЦА Європи (член Координаційного комітету Європейської Конференції ЦА, відповідальний за розвиток аеропортів Європи і здоров’я авіапасажирів).
Приймав активну участь в роботі Асамблей ICAO.
Керівник авторського колективу розробників стандарту ICAO з питань забезпечення здоров’я авіапасажирів.
Брав участь у розробленні Повітряного кодексу України, проектів постанов і розпоряджень Кабінету міністрів України.
Керівник робочих груп з розробки Програми розвитку цивільної авіації України і Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат цивільної авіації, які були затверджені постановами Кабінету міністрів України.
З 1997 по 1998 р.р. – Перший заступник Міністра транспорту – Голова Укравіації.
Генеральний директор Державного авіаційного підприємства “Україна” з 2000 по 2002 р.р.
Заступник Міністра транспорту – директор Державного департаменту авіаційного транспорту України з 2002 по 2004 р.р.
Голова Державної служби з нагляду за безпекою авіації (керівник центрального органу державної виконавчої влади) з 2004 по 2005 р.р.
Основний напрямок наукових досліджень – міжнародне та державне регулювання авіаційної діяльності, підтримання льотної придатності повітряних суден.
Вільно володіє англійською мовою.
Має сертифікат для викладання дисциплін англійською мовою.
З 2013 року доцент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
Читає курс лекцій англійською мовою: «Вступ до спеціальності», «Авіаційне законодавство», «Міжнародне та державне регулювання льотної придатності повітряних суден», «Надійність АТ».
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 45 наукових та навчально-методичних робіт.

Салімов Ринат Мартинович
к.т.н., доцент, доцент кафедри

Народився у 1956 року в м. Ташкент.
У 1979 році закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації (КІІЦА) і отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Експлуатація літальних апаратів і двигунів».
З 1979 р. по 1982 р. працював на авіаційно-технічній базі Ташкентського об’єднаного авіаційного загону на посадах інженера-стажиста, інженера зміни, начальника зміни.
З 1982 р. по 2010 р. працював у КІІЦА (КМУЦА, НАУ) на посадах інженера, асистента, завідувача науково-дослідної лабораторії НДЛ-1 кафедри ТЕЛА, начальника відділу організації та впровадження науково-технічних розробок, директора інституту післядипломного навчання, проректора з корпоративного управління.
У 2000 р. захистив дисертацію «Управління процесами технічного обслуговування цивільних повітряних суден на основі застосування сучасних інформаційних технологій» і було присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Експлуатація та ремонт засобів транспорту».
Результати дисертації впроваджені в Україні, Узбекистані, Литві, Казахстані.
У 2001 році присвоєно вчене звання доцента.
З 2010 р. по 2015 р. працював виконуючим обов’язки ректора Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. Михайла Бойчука.
З 2016 р. доцент кафедри ЗЛПАТ.
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Пройшов перепідготовку та підвищення кваліфікації у галузі менеджменту, управління підприємствами, актуальних проблем розвитку системи продовженої професійної підготовки.
Основний напрямок наукових досліджень – підтримання льотної придатності повітряних суден.
Читає курс лекцій: «Інформаційні технології забезпечення процесів технічного обслуговування АТ».
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 55 наукових праць у галузі математики та інформаційних технологій, проблем управління, державного регулювання авіатранспортної діяльності.

РугайнРУГАЙН Олександр Володимирович
к.т.н. доцент, доцент кафедри

У 1972 році з відзнакою закінчив Київське вище інженерно-авіаційне військове училище Військово-повітряних Сил за спеціальністю автоматичне електро- та приладове обладнання пілотованих ЛА.
Військову службу розпочав у 1972 р. з посади інженера з авіаційного обладнання авіаційного полку, з 1975–1978 рр. − ад’юнкт кафедри № 31 Київського ВВАІУ.
З 1978–1980 рр. − викладач, старший викладач, начальник кафедри електротехніки та електричних вимірювань Іркутського ВВАІУ.
У 1979 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Озброєння і військова техніка». Вчене звання доцент отримав у 1986 р.
У 1990–1997 рр. займав посади від старшого інспектора до начальника групи апарату МОУ.
З 2003 р. працює в НАУ на посаді доцента кафедри військового факультету.
У 2011-2019 рр. працював на посаді доцента кафедри збереження льотної придатності АТ факультету літальних апаратів АКІ НАУ.
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Загальний трудовий стаж складає 51 рік.
Стаж педагогічної роботи у ВНЗ – 37 років, в НАУ – 12 років.
Має сертифікат для викладання дисциплін англійською мовою.
Читає курс лекцій: «Підтримання льотної придатності ПС», «Технічне обслуговування ПС».
Основний напрямок наукових досліджень – підтримання льотної придатності повітряних суден.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 85 наукових та навчально-методичних праць, а також є автором 2 винаходів та 10 авторських творів.

Пучков Юрій Павлович
к.т.н., доцент, доцент кафедри

Народився у 1949 р. у м. Чита.
У 1970 р. закінчив Харківське військове авіаційно-технічне училище.
У 1976 році закінчив Київське вище військове авіаційно-інженерне училище.
У 1976 – 1978 рр. – начальник відділення учбової лабораторії кафедри безпеки польотів КВВАІУ.
З 1983 по 1985 рр. – викладач кафедри авіаційної техніки у Сизранському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків на кафедрі авіаційної техніки.
З 1985 по 1997 рр. – викладач, старший викладач, начальник кафедри БП Київського ВВАІУ.
З 1991 р. кандидат технічних наук.
Вчене звання доцент отримав у 1995 році.
Наукові дослідження пов’язані з дослідженням впливу відмов силової установки на БП вертольоту.
З 1997 по 2005 рр. – викладач, зав. кафедри безпеки польотів УДУ – сертифікаційного центру ЦА.
З 2005 р. – доцент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Читає курс лекцій з курсу дисциплін «Людський чинник в експлуатації авіаційної техніки».
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 45 наукових праць та методичних розробок.

Молодцов Микола Федорович
к.т.н., с.н.с., доцент кафедри

Народився у 1952 р. у с. Воздвіженське Заветлужського району Горьківської області.
У 1972 р. закінчив Іркутське військове авіаційно-інженерне училище.
У 1984 році закінчив Київське вище військове авіаційно-інженерне училище, з відзнакою.
У 1984-1986 рр. – викладач літакового циклу Ачинського ввату.
У 1986-1989 рр. – ад’юнктура кафедри БП КВВАІУ.
З 1989 по 1990 р. – викладач кафедри безпеки польотів КВВАІУ.
З 1990 р. кандидат технічних наук. З 1990 по 1993 р. – заступник начальника факультету літальних апаратів КВВАІУ.
У 1997 р. отримав вчене звання с.н.с.
З 1993 р. по 2002 р. – начальник науково – дослідного відділу “Капітально-відновлювального ремонту АТ та озброєння”.
З 2002 по 2004 р. – заст. ген директора по супроводженню експлуатації і ремонту авіаційних двигунів ЗАО «УРАРП».
З 2004 р. по 2019 р. – доцент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Читає курс лекцій: «Технічне обслуговування повітряних суден».
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 35 наукових праць та методичних розробок.

Туз

ТУЗ Микола Дмитрович
к.т.н., доцент, доцент кафедри

Народився у 1956 р. у м. Бахмач Чернігівської області.
Закінчив Київський інститут інженерів ЦА у 1979 році і отримав кваліфікацію інженер-механік.
З березня 1979 року працював в ОКБ О.К. Антонова, інженер-конструктор.
У період 1980-82 рр. – аспірант КІІЦА, 1983-88 рр. – науковий співробітник Галузевої науково-дослідної лабораторії № 11 «Експлуатаційна надійність та технологічність паливних, масляних та гідрогазових систем повітряних суден».
З листопада 1988 р. по 2004 р. – завідувач ГНДЛ №11 КІІЦА.
В 2001-2004 рр. за сумісництвом працював завідувачем сектору організації та впровадження наукових розробок Науково-дослідного інституту авіації.
У період 2004-2009 рр. – доцент кафедри конструкції літальних апаратів НАУ.
У період з 2010-2014 рр. – керівник лабораторії «Експлуатаційна надійність та технологічність повітряних суден» НДЧ НАУ, старший науковий співробітник.
З 2015 р. – доцент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Тема кандидатської дисертації «Забезпечення захисту паливних систем від вільної вологи при експлуатації літаків» за спеціальністю 05.22.20 – експлуатація та ремонт засобів транспорту.
Співавтор, відповідальний виконавець та науковий керівник більше 130 госпдоговірних науково-дослідних робіт та їх етапів, значна частина яких військового призначення.
Загальний трудовий стаж роботи складає 41 рік.
Читає курс лекцій: «Конструкція та технічне обслуговування функціональних систем ПС».
Основний напрямок наукових досліджень – хіммотологічна надійність АТ, методи діагностування агрегатів авіаційних функціональних систем, багато- та повнофакторне фізичне та математичне моделювання працездатності технічних об’єктів.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором 80 наукових та навально-методичних праць.

ХІМКО Андрій Миколайович,

к.т.н., доцент, доцент кафедри

У 2002 році закінчив Національного авіаційного університету. Механічний факультет за спеціальністю «Виробництво, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден та авіаційних двигунів».
Після закінчення інституту, працював на кафедрі з 2003 року на посадах: інженера та асистента.
У 2008 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Підвищення зносостійкості титанових сплавів плазмовими покриттями» за спеціальністю 05.02.04 – «Тертя та зношування в машинах».
З 2008 року доцент кафедри «Технологій виробництва та відновлення авіаційної техніки»
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Здійснює методичне забезпечення основних навчальних дисциплін для проведення лекційних, практичних і лабораторних занять, комплексних контрольних робіт.
Має сертифікат для викладання дисциплін англійською мовою.
Напрям наукової діяльності – зносостійкість матеріалів в умовах фреттингу і фретинг-корозії.
Стаж науково-педагогічної роботи в НАУ складає – 16 років.
Автор та співавтор 50 наукових та навчально-методичних робіт, у тому числі навчальні посібники, лабораторні практикуми та 1 патент на винахід.
Читає курс лекцій: «Практичні основи металообробки», «Конструювання машин та взаємозамінність», «Виробництво та ремонт літальних апаратів та газотурбінних двигунів», «Ремонт газотурбінних двигунів та компресорних станцій», «Інноваційні технологічні процеси при виробництві літальних апаратів», «Інформаційні технології забезпечення процесів технічного обслуговування АТ», «Людський чинник».

Смірнов Юрій Іванович,
к.т.н., доцент кафедри

Народився у 1959р. в м. Миколаїв.
Закінчив КІІЦА у 1982р. за спеціальністю  “Експлуатація літальних апаратів і двигунів”.
У 1989 році захистив кандидатську дисертацію.
Загальний трудовий стаж складає 36 років.
Загальний стаж  науково-педагогічної роботи складає 16 років, у тому числі в НАУ – 14 років.
Посади за час роботи в університеті: інженер, асистент, доцент.
З 2018 р. – доцент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Має сертифікат для викладання дисциплін англійською мовою.
Читає курс лекцій: «Підтримання льотної придатності ПС», «Технічне обслуговування ПС».
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 28 наукових та навчально-методичних праць.

 

ПорваПорва Василь Володимирович
доцент кафедри за сумісництвом

Народився у 1952 р. у м. Москві.
Закінчив Київський інститут інженерів ЦА у 1976 р. та отримав кваліфікацію інженер-механік.
Володіє англійською мовою.
Загальний стаж роботи понад 38 років, в НАУ працює з 1976 року .
За час роботи в університеті обіймав посади: інженер, зав. навчальною лабораторією, асистент, ст. викладач, доцент.
Вільно володіє англійською мовою.
З 2013 року доцент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
Читає курс лекцій англійською мовою: «Надійність АТ».
Напрям наукової діяльності – ефективність процесів технічного обслуговування та ремонту.
З січня 2020 року доцент кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 37 наукових та навчально-методичних праць.

Євсюков Євген Юрійович,
старший викладач кафедри

Народився у 1956 р. у м. Києві.
Закінчив Київський інститут інженерів ЦА у 1990 р.
Загальний стаж роботи понад  30 років.
Посади за час роботи в університеті: технік, інженер, асистент.
З 2015 року – старший викладач кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
З січня 2020 року старший викладач кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Викладає дисципліни: «Вступ до спеціальності», «Конкретний тип повітряного судна», «Технічне обслуговування конкретного типу повітряного судна».
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 35 наукових та навчально-методичних праць.

ТОКАРУК Віталій Володимирович,

старший викладач кафедри

Закінчив у 2003 р. факультеті аеропортів інституту транспортних технологій НАУ, за спеціальністю “Технології та технологічне обладнання аеропортів”.
З 2003 р. по 2006 р. навчався у аспірантурі НАУ.
З червня 2006 р. інженер І категорії кафедри технології відновлення авіаційної техніки.
З 2015 року працює ст. викладачем на кафедрі технології відновлення авіаційної техніки.
З січня 2020 року старший викладач кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Активно працює з напряму організації та методичного забезпечення в проведенні практики студентів I та III курсів в умовах реального виробництва.
Напрям наукової діяльності – оцінка технічного стану пар тертя методами акустичної місії.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором 8 наукових праць та 1 патенту.

Вознюк Андрій Петрович,
старший викладач кафедри

Народився – 1979 р. у м. Києві.
У 2005 році закінчив Національний авіаційний університет і поступив на роботу до кафедри “Авіаційних двигунів” на посаду асистента, згодом працював на посаді старшого викладача.
З 2018 року старший викладач кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.”
З січня 2020 року старший викладач кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Викладає англійською мовою дисципліну “Основи прикладних інженерних технологій”.
Основні напрямки наукових досліджень – виробництво, технічне обслуговування АТ.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 15 наукових і науково-методичних праць.

Попов Д.ПОПОВ Дмитро Вікторович
асистент кафедри

Народився у 1982 р. у м. Болград, Одеської області.
З відзнакою закінчив у 2006 році магістратуру НАУ за спеціальністю «Виробництво, технічне обслуговування та ремонт авіаційної техніки».
У 2006 – 2009 рр. аспірант кафедри.
З 2009 – 2012 рр. молодший науковий співробітник.
У період з  2012-2019 рр. асистент кафедри збереження льотної придатності авіаційної техніки.
З січня 2020 року старший викладач кафедри підтримання льотної придатності повітряних суден.
Володіє болгарською мовою.
Основний напрямок наукових досліджень – оптимізація процесів технічної обслуговування повітряних суден та їх компонентів.
За час науково-педагогічної діяльності є автором та співавтором понад 30 наукових праць.