Кафедру аеродинаміки та безпеки польотів літальних апаратів (АД та БПЛА) було створено у 1947 році. З 1947 по 1953 рік кафедру очолював доц. П.П. Тартаківський, а з 1953 до 1955 рр. проф. В.Й. Путята, у 1955-1958 рр. проф. Т.М. Башта і тоді вона мала назву аеродинаміки та конструкції літаків. З 1958 до 2000 рр. кафедра перейменована у кафедру аеромеханіки та динаміки польотів літальних апаратів. Її завідувачами були: з 1958 до 1986 рік проф. А.М. Мхітарян, з 1986 по 2002 року проф. Є.П. Ударцев. У 1999 році наказом ректора НАУ кафедри аеромеханіки та динаміки польотів літальних апаратів та безпеки польотів були об’єднані. Створена кафедра стала називатися кафедрою аеродинаміки повітряних суден та безпеки польотів. У 2004 році наказом ректора НАУ кафедру аеродинаміки повітряних суден та безпеки польотів було переіменовано у кафедру аеродинаміки. У 2005 році наказом ректора НАУ кафедри аеромеханіки і льотної експлуатації об’єднали і створену кафедру назвали кафедрою аеродинаміки і льотної експлуатації. У 2012 році наказом ректора НАУ кафедра аеродинаміки і льотної експлуатації перейменували у кафедру аеродинаміки та безпеки польотів літальних апаратів.
З вересня 2002 р. кафедру очолює д.т.н., проф. Сергій Олександрович Іщенко, який є вихованцем Університету і кафедри.
Заснування кафедри аеромеханіки та динаміки польоту співпало з початком масового упровадження в цивільну авіацію літаків з турбогвинтовими та реактивними двигунами. Вимоги безпеки польотів та економічності літаків нового покоління поставили нові задачі по підготовці інженерних та наукових кадрів високої кваліфікації.
Розуміючи провідну роль в цій підготовці таких дисциплін, як аеродинаміка та динаміка польоту А.М. Мхітарян створив кафедру, яка відповідала поставленим вимогам того часу. Розвиток кафедри йшов в двох напрямках: перший – підготовка підручників, учбових посібників, навчальних програм, методичних посібників, створення належної учбової лабораторної бази, створення висококваліфікованого викладацького колективу; другий – створення наукової лабораторної бази, підготовка наукових кадрів, кандидатів та докторів наук, вирішення актуальних наукових задач цивільної авіації. Робота за цими напрямками йшла паралельно і була успішно вирішена. А.М. Мхітарян завідував кафедрою до 1986 р.
Протягом ряду років на кафедрі проводяться експериментальні і теоретичні дослідження методів керування примежовим шаром (здування, відсмоктування), а також вишукуються шляхи створення нових методів керування течіями. Роботи проводили С.Д. Лабінов, В.С. Максимов, В.Я. Фрідланд, П.С. Лазнюк, Ю.В. Сухарніков, В.Т. Мовчан, О.М. Переверзєв, А.Г. Баскакова, В.Д. Трубенок, Є.О. Шквар.
У ці ж роки на кафедрі проводяться теоретичні і експериментальні дослідження методів активного зменшення статичного заряду літальних апаратів при польоті в зонах інтенсивного зарядження (у хмарах, опадах у вигляді дощу, снігу та ін.). Як нейтралізатори статичного заряду літака були розроблені електро-гідродинамічні генератори заряджених аерозольних часток та важких іонів. Значний інтерес представляють теоретичні й експериментальні дослідження прямого електрогідродинамічного перетворення енергії. Ряд нових результатів у цьому напрямку отримано у роботах В.О. Касьянова, який був засновником наукової школи теоретичних досліджень в галузі аеромеханіки та динаміки польоту. Зокрема визначено узагальнені вирази для коефіцієнту корисної дії. Уперше розглянуто електрогідродинамічне перетворення енергії у швидкість зарядженого повітря при змінній і знакозмінній напругах. Започатковані експериментальні дослідження, що доводять можливість здіснення даного виду перетворення. Роботи виконували Є.П. Ударцев, В.В. Ушаков , М.М. Гузій, Г.М. Боярський, О.М. Голего, В.Л. Петренко.
В той же час проводяться дослідження з розробки систем керування примежовим шаром за допомогою відсмоктування та комбінації здування – відсмоктування, дослідження у галузі керування примежовим шаром за допомогою вихороутворювачів. Роботи виконували В.С. Максимов, В.Т. Мовчан, О.М. Переверзєв, А.Г. Баскакова, Ю.І. Амосович, Ю.Г. Коваль, П.С. Лазнюк.
Значні наукові зусилля кафедри були спрямовані на дослідження впливу небезпечних погодних умов (обледеніння, зсув вітру, зливові опади) на аеродинаміку та динаміку літаків, а також на їхні експлуатаційні властивості. Досліджено вплив зсуву вітру на динаміку літаків на режимах зльоту і посадки. Експериментальні роботи включали дослідження ефективності захисту засклення кабіни екіпажу від дощу за допомогою дискретних і плоских турбулентних струменів. З цією метою було створено спеціальну установку, на якій моделювалися умови течії води по заскленню кабіни при різних інтенсивностях дощу. Роботою керував П.С. Лазнюк. У подальшому на базі аеродинамічної труби ТАД-2 було досліджено вплив зливових опадів на аеродинамічні характеристики літаків. Базуючись на даних трубних експериментів і розроблених моделей зсуву вітру, був досліджений спільний вплив зсуву вітру та атмосферних опадів на динаміку літаків. Відпрацьовані та введені у “Настанови з льотної експлуатації літаків” відповідні розділи, спрямовані на підвищення безпеки польотів, у частині подолання зон із зсувом вітру та інтенсивними зливовими опадами. Роботи виконувалися під керівництвом В.С. Максимова, П.С. Лазнюка за участю Д.О. Сотнікова, О.І. Жданова, В.В. Кабанячого, П.М. Виноградського.
На кафедрі виконано ряд робіт з авіаційної акустики. Дослідження даного напрямку включають роботи з фізики аеродинамічних шумів, вивчення міцності літакових панелей під дією акустичних навантажень, визначення оптимальних за шумом на місцевості траєкторій зльоту літаків з ГТД. Результати досліджень з акустичної міцності дозволили визначати частоти власних коливань та напруження у літакових панелях під дією детермінованого і стохастичного акустичного навантаження, розроблені інженерні методики визначення довговічності панелей літака під дією акустичного навантаження.
Серед аерофізичних досліджень, проведених кафедрою, значне місце займає проблема обледеніння літальних апаратів. У теоретичному плані в рамках цієї проблеми були вирішені питання моделювання процесів обледеніння, а також розроблені методики розрахунку форм та інтенсивності обледеніння елементів літаків у залежності від реальних умов польоту. Кардинальні ідеї в цьому напрямку сформулював В.О. Касьянов. Дослідження в аеродинамічних трубах проводилися під керівництвом Р.М. Павловського.
Проведено ряд досліджень у галузі авіаційного тренажеробудування. Роботи у цій галузі виконувалися за двома напрямками – розробка методів розрахунку систем візуалізації польоту і способів імітації акселераційних діянь. Розробки вели А.М. Базилевський, А.В. Мельник, А.М. Гузій, Л.І. Гомзяков, Д.О. Сотніков, С.О. Іщенко, О.Р. Давидов, В.В. Кабанячий.
Запропонована схема інтенсивного вдування газу з надзвуковими швидкостями через пористу поверхню. Захисна дія таких заходів полягає в ефекті, що блокує спрямовані від тіла потоки газу. Вивчено питання впливу поверхневого масообміну на зовнішній надзвуковий потік. Фахівцем у цій галузі став М.П. Овсянников.
Створення надійних приладів, що характеризують режим польоту, розробка методів зменшення статичного заряду, розробка ефективних методів захисту засклення кабіни екіпажа від дощу та розробка пристроїв протиобледеніння – усе це входило в комплекс досліджень із підвищення безпеки польоту. У цій галузі працювали: Л.І. Дегтяренко, А.І. Бобришев, Ю.Г. Коваль, П.С. Лазнюк, В.Л. Петренко.
Після об’єднання кафедр аеромеханіки та динаміки польоту літальних апаратів і кафедри безпеки польотів головними стратегічними цілями діяльності кафедри є:
– надання студентам авіаційних спеціальностей необхідного обсягу знань з теорії та практики забезпечення безпеки польотів;
– методичне, наукове та інформаційне забезпечення дисциплін за напрямком діяльності кафедри;
– професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу;
– консалтингова діяльність;
– проведення наукових досліджень у галузях експериментальної та теоретичної аеродинаміки та динаміки польотів, авіаційних тренажерів;
– проведення тематичних навчальних зборів;
– проведення навчально-методичних семінарів.
Значну увагу у науковій діяльності кафедри приділено розробці нормативних документів Міністерства транспорту України у сфері забезпечення безпеки авіації, науково-методичній підтримці діяльності Департаменту авіаційного транспорту України за зазначеним напрямком.
Кафедра аеродинаміки ПС та безпеки польотів проводить навчально-методичну роботу, спрямовану на забезпечення високого рівня викладання дисциплін. Перш за все – це розробка навчальних та робочих програм, написання методичних посібників, курсів лекцій, підручників. На навчально-методичному семінарі кафедри ведеться робота з обміну досвідом у педагогічно-виховній сфері, обговорюються нові пропозиції, курси лекцій та практично-лабораторних занять.
Викладачами кафедри видано понад 20 підручників та монографій, у тому числі “Основи педагогіки і методи наукової організації навчального процесу: теорія і досвід” (Київ, 1992 р.). Фахівці кафедри стали провідними спеціалістами Міністерства освіти і науки України: доц. В.Л. Петренко – у галузі стандартизації вищої освіти та її нормативно-методично забезпечення та доц. Ю.В. Сухарніков – у галузі впровадження в освітянську практику сучасних технологій навчання.
Вся робота зі становлення і розвитку кафедри аеромеханіки і динаміки польоту, в подальшому кафедри аеродинаміки і льотної експлуатації, виконувалась дружним колективом кваліфікованих викладачів, які, в основному, були учнями А.М. Мхітаряна. Створена школа працює і понині, колишні учні давно самі стали вчителями і обумовлюють подальшу перспективу розвитку кафедри.