Історія кафедри АД

У 1933 році був створений Київський авіаційний інститут, до складу якого входило три факультети: літакобудівний, моторобудівний, експлуатаційний.   У тому ж році на моторобудівному факультеті була створена кафедра авіаційних двигунів. Кафедру очолив М.Г.Горчаков – начальник Київського авіаційного інституту. На той час на кафедрі працювали: професори В.В.Сінеуцькии, А.П.Ланге, доцент М.І.Конончук, який отримав це звання в 24 роки за наукову працю “Крутильні коливання колінчастих валів поршневих двигунів”, викладачі А.А. Зінченко, М.П.Резник, В.Я. Шипіль, В.М. Браславський, Р.А. Озерянська, аспіранти П.Г. Подчасов, М.К. Луцький, які в 1947 р. стали відповідно начальником Київського інституту цивільного повітряного флоту та його заступником.

На кафедрі викладались дисципліни з конструкції і міцності та проектування авіаційних поршневих моторів. Під час Великої вітчизняної війни інститут тимчасово припинив підготовку авіаційних інженерів і був переведений на виконання спеціального завдання по підготовці молодших авіаційних спеціалістів для військово-повітряних сил в м. Актюбінськ.

У 1947 р. Київський авіаційний інститут було відновлено з одним факультетом – механічним, та перейменовано на Київський інститут цивільного повітряного флоту.  Кафедра авіаційних двигунів відновила свою роботу в 1949 р. після укомплектування інституту контингентом студентів.

Завдяки активній діяльності завідувача кафедри А.А.Зінченка, доцента В.Я.Шипіля та  викладачів Д.С.Плішка, О.О.Бузикіна, Ю .С.Ліхницького навчальні кабінети було оснащено плакатами сучасних на той час вітчизняних та закордонних поршневих авіаційних двигунів, лабораторними установками для дослідження їхнього робочого процесу, а також для визначення якості авіаційних паливо-мастильних матеріалів.

Значний поштовх до розвитку кафедри дав перехід цивільної авіації на реактивну техніку. Тому основними     напрямками     наукової   діяльності    співробітників    кафедри    стали    питання міцності високонавантажених деталей ГТД, проблеми підвищення аеродинамічної досконалості елементів проточної частини компресорів та турбін.

Для підвищення ефективності наукових розробок, становлення лекційних курсів та розвитку   лабораторної бази, кафедра авіаційних двигуніву   1958 р. була поділена на дві кафедри: Конструкції і міцності авіаційних двигунів під керівництвом к.т.н. доц. А.А. Зінченка, та Теорії авіаційних двигунів, яку очолив доцент, к.т.н. Ю.І. Швець.

У 1963 р. кафедру Конструкції і міцності авіаційних двигунів очолив Л.П. Лозицькии, який захистив кандидатську дисертацію в 1961 р. Призначення на цю посаду молодого, енергійного науковця стало добрим поштовхом для активного розвитку наукової діяльності    кафедри.

На той час на кафедрі Конструкції і міцності авіаційних двигунів науковий ступінь кандидата технічних наук мали тільки Л.П. Лозицькии, А.А. Зінченко та В.Я. Шипіль. З 1961р. 1968 р. на кафедру Конструкції і міцності авіаційних двигунів були зараховані молоді фахівці,1 відмінники навчання В.Ф. Лапшов, Б.Я. Кудряшов, В.О. Пуляєвськии, І.І. Гвоздецькии, А.М. Вєтров, М.О.Ковешніков, М.М. Осінцев, а також випускники Київського вищого інженерного авіаційного військового училища А.К. Янко, Є.М.Карпов, В.О. Конєв, і  А.К. Іпатов – випускник ХАІ.

З 1964 р. на кафедрі Конструкції і міцності авіаційних двигунів розпочалася активна наукова робота з дослідження термічної втомленості матеріалів в умовах дії складних експлуатаційних навантажень, яка сприяла підготовці наукових кадрів як безпосередньо для кафедри, так і для інституту та галузі в цілому. Починаючи з 1967 р. на кафедрі ведеться підготовка викладацьких кадрів вищої кваліфікації. В 1967 р. захистив кандидатську дисертацію ст. викладач   А.О.Іваненко, в 1970 р. ст.  викладач   М.О.Молочков .

У 1972 р. докторську дисертацію захистив Л.П. Лозицькии і отримав звання професора. На той час на кафедрі Конструкції і міцності авіаційних двигунів вже було 6 доцентів, кандидатів технічних наук.   

У середині 70-х років на кафедрі Конструкції і міцності авіаційних двигунів була утворена галузева науково-дослідна лабораторія (ГНДЛ-2), колектив якої працював над проблемами довговічності і надійності авіаційних двигунів, а також над розробкою методів діагностування і керування технічним станом ГТД. Науковим керівником лабораторії став професор Л.П.Лозицькии, а її завідувачем  к.т.н., с.н.с. А.В. Тарасенко.

Лабораторна база кафедри ТАД давала можливість проводити наукові та лабораторні дослідження робочого процесу ГТД на натурних вузлах двигунів, що дозволило підтримувати високий рівень підготовки авіаційних фахівців.

Першою науковою роботою кафедри Теорії авіаційних двигунів було дослідження процесів охолодження дисків газових турбін. За матеріалами досліджень ст. викладачем С.С.Русаковим була захищена кандидатська дисертація. Виконані досить ґрунтовні дослідження газодинаміки лопаток турбін стали основою докторської дисертації Ю.І. Швеця. Значну роботу в цьому напрямку виконав ст.викладач кафедри Г.Я. Купчик. газодинаміки лопаток турбін стали основою докторської дисертації Ю.І. Швеця. Значну роботу в цьому напрямку виконав ст.викладач кафедри Г.Я. Купчик.

З 1971р. по 1974 р. кафедру Теорії авіаційних двигунів очолював учень академіка Б.С. Стєчкіна професор О.М. Говоров. В той час спільними зусиллями кафедри Теорії авіаційних двигунів та Конструкції і міцності авіаційних двигунів була проведена реконструкція моторо-випробувальної станції (МВС), змонтовані і введені в дію газодинамічні стенди для випробування двигунів ТГ-16 і АІ-25.

Розробка та монтаж стендів виконувалась   працівниками   кафедри    –   інженерами   0.0. Горкавенко, Ф.В.Сафоновим, Б.О.Бондаренко,   А.В.Михайленко, І.І.Тарасовичем, В.О.Козинецем під керівництвом викладачів Е.М.Карпова, М.М.Осінцева, М.І.Шпаковича. В 1975 р. кафедру Теорії авіаційних двигунів очолив доцент А.К. Янко. У цей  час виконується  значний  обсяг робіт з проектування  та виготовлення лабораторних установок для  проведення  наукових досліджень.

З 1978 р., після створення галузевої НДЛ (завідувач лабораторії к.т.н. О.Є. Гатушкін), тематика досліджень була спрямована на розробку теоретичних основ та практичних рекомендацій по впровадженню прогресивних методів технічної експлуатації авіаційних ГТД. Для виконання цих робіт була введена   в   експлуатацію моторовипробувальна станція на   три бокси та дослідна лабораторія із стендовим обладнанням різного призначення.

Однин із напрямків науково-дослідної роботи був пов’язаний з промивкою проточної частини ГТД  для стабілізації його газодинамічних параметрів. Ця робота виконувалась під керівництвом  доцента Г.Я. Купчика. За матеріалами  цих досліджень були захищені три кандидатські дисертації (А.І. Родак,   В.В. Горбановськии та аспірант з Алжиру Крим Абдерразак).

У 1984 р.  відбулося  об’єднання  кафедр  Конструкції і  міцності   авіаційних   двигунів та Теорії авіаційних двигунів в одну кафедру Авіаційних двигунів. Об’єднану кафедру очолив д.т.н., професор Л.П. Лозицькии. Ця подія дала новий поштовх до творчого розвитку кафедри. Широке визнання отримали наукові   дослідження,   що   виконувались за заявками   авіапідпрйємств   та   Міністерства цивільної авіації.

Серед   цих досліджень   необхідно   відзначити   розробку   теоретичних   основ і   систем   діагностування авіаційних ГТД. Наукова робота “Автоматизована система діагностування двигунів   “АСД Контроль-8-2У” удостоєна в 1988 р. Державної премії УРСР (автори Л.П. Лозйцькйй, М.Д. Авдошко, І.І. Гвоздєцькйй, А.В. Тарасенко, А.В. Соболь, І.І. Марченко).

Подальший розвиток цієї тематики сприяв захисту докторських дисертацій доцентами В.Ф. Лапшовйм та А.М. Вєтровим, захищених відповідно у 1987 і 1990 р.р.Потужний науковий потенціал, лабораторно-дослідна та навчальна база кафедри Авіаційних двигунів сприяла     підвищенню якості підготовки фахівців для цивільної авіації.

У 1990 р. на кафедрі була відкрита докторантура яку успішно закінчили       С.О. Малютйн, О.І. Кйрйченко, М.С. Кулик, С.Р. Ігнатович, С.О. Дмитрієв, О.Г, Кучер, О.А.Тамаргазін, В.В.Панін. У 1991 р. кафедру очолив учень проф. Лозйцького Л.П. , д.т.н., професор  А.М. Вєтров. На той час кафедра Авіаційних двигунів була найбільшою серед   спеціальних кафедр інституту. На сьогоднішній день матеріальна база кафедри складається з 14 навчальних кабінетів, оснащених макетами сучасних авіаційних ГТД і поршневих двигунів, двох навчальних лабораторій моторовипробувальної станцій,   дослідних боксів з комплексом діагностичного обладнання
пошуку і діагностування несправностей на натурних працюючих двигунах.

У 1997 р. кафедру очолив д.т.н., професор М.С.Кулик, якому у 2003р.  присвоєне почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України. На кафедрі Авіаційних двигунів працювали: д.т.н., професори М.С. Кулик,С.О. Дмитрієв, С.Р.Ігнатович, доценти, кандидати технічних наук М.Д. Авдошко, В.П. Березльов, 1.1.Гвоздецький, А.О. Іваненко, Б.Я. Кудряшов, Є.М. Карпов, М.О, Ковешніков, Г.Я. Купчик,  М.О.  Молочков, Н.М.  Мотрій, В.Й. Орланов, В.В. Панін, В.О. Пуляєвський, М.І. Шпаковйч, старші викладачі Л.Д. Гай, В.Г. Моца, асистенти Б.М. Моісеєв, Г.М. Нікітіна,   В.В.Ратйнський.

На кафедрі Авіаційних двигунів завжди велика увага приділялась підготовці наукових кадрів як для потреб самої кафедри, так і для галузі в цілому. З моменту заснування, на кафедрах КіМАД і ТАД   були підготовлені і захищені 13 докторських дисертацій і 53 кандидатських дисертацій.

Президент України Л.Д.Кучма

вручає посвічення “Заслужений діяч науки і техніки України”

проф. Кулику М.С.