Кафедра прикладної механіки та інженерії матеріалів створена 01.07.2021 року, у структурі Аерокосмічного факультету, шляхом об’єднання кафедри машинознавства, стандартизації та сертифікації і кафедри механіки (наказ Про введення в дію рішень Вченої ради НАУ № 234/од від 21.04.2021).
Кафедру очолила д.т.н., професор Мікосянчик Оксана Олександрівна.
До складу кафедри увійшли 3 професори, 6 доцентів, 4 ст.викладачі.
Кафедра готує фахівців за двома спеціальностями:
– 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» (другий (магістерський) рівень вищої освіти (освітньо-професійні програми «Інформаційні вимірювальні системи» та «Якість, стандартизація та сертифікація»));
– 134 «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти) (освітньо-професійна програма «Композиційні матеріали і конструкції»).
Кафедра займається підготовкою здобувачів вищої освіти освітнього ступеня доктора філософії за спеціальністю 131 «Прикладна механіка», освітньо-наукова програма «Прикладна механіка».
Напрямки наукової діяльності кафедри:
- Нові жароміцні матеріали і технології для підвищення зносостійкості деталей авіаційної техніки та прогнозна оцінка їх ресурсу;
- Розроблення узагальненого методу прогнозної оцінки контактної міцності, зношування і ресурсу гібридних трибомеханічних систем: металополімерних зубчастих передач, підшипників ковзання;
- Розробка новітніх технологій поверхневого зміцнення та відновлення деталей АТ, які працюють в різноманітних умовах контактної взаємодії;
- Нелінійна механіка об’єктів машинобудування з необмеженим просторовим пружним деформуванням при дії довільних статичних, квазістатичних або динамічних навантажень. Формування моделей трибологічного дослідження вузлів тертя в агрегатному та локальному стані;
- Визначення технічного стану елементів і агрегатів авіаційної техніки із застосуванням неруйнівних методів контролю; створення систем управління якістю;
- Дослідження характеристик міцності і довговічності елементів конструкцій із полімерних композиційних матеріалів із врахуванням експлуатаційних чинників;
- Фізико-технологічні основи підвищення працездатності трибосистем шляхом синтезу комбінованих технологій модифікування поверхневих шарів трибоелементів;
- Наукові основи створення сучасних технологій інженерії поверхні деталей з титанових сплавів авіаційних трибомеханічних систем;
- Управління якістю виготовлення і експлуатації деталей вузлів тертя машин та механізмів сучасними методами модифікування поверхонь;
- Трибобіомінералізація. Підвищення працездатності різального інструменту формуванням зносостійких композиційних багатошарових покриттів.
- Кафедрою регулярно видається науково-технічний журнал «Проблеми тертя та зношування», який виходить 4 рази на рік. Журнал «Проблеми тертя та зношування» відноситься до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України та включений до міжнародних науково-метричних баз CrossRef, Index Copernicus, РІНЦ, EBSCO, WorldCat, Google Scholar.
- Організація та проведення студентської наукової роботи. Проводиться підготовка студентів до конкурсів студентських наукових робіт. Здійснюється керівництво написанням наукових статей і тез доповідей на конференціях.
- Проведення колективом Кафедри наукових досліджень у рамках держбюджетної (кафедральної) науково-дослідної роботи, держбюджетних науково-дослідних та господарчих робіт.
- Участь у Міжнародних та національних наукових і науково – практичних конференціях, конгресах, з’їздах та семінарах. Публікація наукових статей та матеріалів конференцій у фахових та інших виданнях.
- Організація та проведення студентської наукової роботи. Проводиться підготовка студентів до олімпіад та конкурсів студентських наукових робіт. Здійснюється керівництво написанням наукових статей і тез доповідей на конференціях. На Кафедрі створено студентський науково-дослідний гурток: «Механіка композиційних матеріалів та конструкцій».
Матеріально-технічна база кафедри включає два комп’ютерних класи; навчальні лабораторії Машинознавства та Опору матеріалів та навчально-наукову лабораторію Новітніх триботехнологій.
Історія кафедри МСС
Кафедра «Машинознавства, стандартизації та сертифікації» створена у січні 2020 року шляхом об’єднання кафедр «Інформаційно-вимірювальних систем» та «Машинознавства».
У 1933 році на базі авіаційного факультету Київського політехнічного інституту був створений Київський авіаційний інститут. В тому ж році була створена кафедра “Деталі машин та прикладна механіка”. Кафедру очолював доктор технічних наук, професор Шульц В.Ф. На той час на кафедрі працювали д.т.н., професор Серенсен С.Е., пізніше член-кор. АН УССР, асистенти Черняк М.І., Бройде М.С., Афанасьєв М.І., Гарф С.Е., Кролевець М.С.
У першому навчальному році інститут мав у своєму складі 4 лабораторії, 10 кабінетів, 20 аудиторій, бібліотеку з книжковим фондом у 15647 одиниць, їдальню, мед. санчастину. На всі курси 4 факультетів – експлуатаційного. машинобудівного, літакобудівного і наземних споруд – було зараховано 898 чоловік, на перший курс було прийнято 142 студенти. У 1933 р. в інституті організовано льотний загін у якому було сім літаків “У-2” і два літаки “П-4”.
У 1933 році на роботу в інституті було прийнято 11 професорів, 17 доцентів і 27 асистентів. В інституті працювали академіки АН України М.Ф. Кравчук, С.В. Серенсен, І.Я. Штаєрман.
3 червня 1941 року КАІ евакуюється спочатку в м. Харків, а потім в м. Актюбінськ (Казахстан). На базі інституту організовується 46-а навчально-технічна ескадрилья ЦПФ з підготовки молодших авіаційних фахівців. З 1943 року наказом начальника Головного Управління ЦПФ ескадрилья перетворюється в Школу технічного складу ЦПФ, яка функціонувала в м. Чарджоу до квітня 1944 року.
У 1947 році Київський авіаційний інститут був відновлений з одним факультетом – механічним і отримав нове найменування “Київський інститут цивільного повітряного флоту”.
В післявоєнні роки дисципліни “Теорія механізмів і машин” та “Деталі машин” викладались на кафедрі опору матеріалів, яку в 1947-1948р. очолював д.т.н., професор Черняк М.І., а потім д.т.н., професор Пеньков О.М. (пізніше член-кор. АН УССР). На той час на кафедрі працювали к.т.н. Карлашов О.В., Райко М.В., Карпенко Г.В., який пізніше став академіком АН УССР, директором Інституту ФХМ АН України.
У 1958 році була створена окрема кафедра теорії механізмів і машин та деталей машин (ТММ та ДМ), яку очолив к.т.н., доц. Карлашов О.В., який пізніше став доктором технічних наук, професором, Заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії України. Через кілька років на кафедрі були створені три секції (ТММ, ДМ, Технічної механіки), які очолювали доценти Пряхін Й.М., Райко М.В., Хєйфець Л.С. Під їх керівництвом були створені навчальні лабораторії. В створені та оснащенні лабораторій необхідним навчальним і лабораторним обладнанням активну участь приймали: Іванець П.П., який працював в інституті з 1933 до 2000 року, займав до приходу на кафедру посаду проректора інституту з адміністративно-господарської роботи, а також інженери Шульженко А.А., Жуков В.М., Кравченко П.Й., Кудрявцев В.С. Пізніше значну роботу в забезпеченні навчального процесу, в збереженні лабораторного обладнання та друкуванні навчально-методичних розробок виконували Созоненко О.В., Козлов М.Ф., Приходько А.М.
З 1961 року почали друкуватися навчально-методичні розробки та підручники викладачів кафедри. За 40 років усього опубліковано більш 80 робіт. Найбільший вклад в розробку навчально-методичної літератури внесли проф. Карлашов О.В., проф. Райко М.В., проф. Цимбалюк А.А., доценти Пряхін Й.М., Хейфець Л.С., Кадомський В.П., Гудим-Левкович Н.М, Батов А.П., Воронкін М.Ф., Павлов В.М., Лінник Ю.І., Борозенець Г.М., Голубничій О.В., Бабенко Є.М. Велику роботу по друкуванню рукописів навчально-методичних розробок, наукових праць та науково-технічних звітів, кандидатських та докторських дисертацій, по виготовленню кальок до цих робіт протягом багатьох років виконувала Скрипкіна З.М.
У 1964 році на базі кафедри була проведена III Всесоюзна рада з теорії механізмів і машин під керівництвом визначних вчених в цій галузі академіка АН СРСР Артоболєвського I.I. та член-кореспондента АН України Кожевнікова С.М.
Поряд з навчально-методичною роботою на кафедрі активно проводилась науково-дослідна робота. У 1964 році були створені наукові лабораторії з фізико-хімічної механіки авіаційних матеріалів та конструкцій (науковий керівник Карлашов О.В., який захистив докторську дисертацію у 1967 році) та з дослідження процесів тертя і змащування деталей машин (науковий керівник Райко М.В., який захистив докторську дисертацію у 1975 році.) За результатами досліджень в цих лабораторіях захищено 3 докторські та 25 кандидатських дисертацій. Матеріали наукових досліджень доповідались на багатьох міжнародних, всесоюзних, республіканських та галузевих симпозіумах і конференціях. Найбільш значні результати досліджень опубліковані у понад 250 наукових працях.
Широке визнання отримали наукові дослідження, що виконувалися за заявками авіаційних підприємств та Міністерства цивільної авіації СРСР. Серед цих досліджень слід виділити наукову розробку виконану в галузевій науково-дослідній лабораторії № 4 кафедри по впровадженню нових технологічних процесів і матеріалів в практику літакобудування разом з АНТК ім. Антонова О.К. та відзначену у 1985 році Державною премією України. Лауреатами Державної премії України стали Карлашов О.В., Борозенець Г.М., Гнатюк А.Д. , Кардаш А.Б.
В січні 2001 року відбулося об’єднання кафедр ТММ і ДМ та технологій ремонту і виробництва літальних апаратів і авіаційного матеріалознавства. Створена кафедра отримала назву „Машинознавства”. Кафедру очолив д.т.н., професор Білокур I.П.
З 2002 року кафедра машинознавства є випусковою. На кафедрі відкрита підготовка спеціалістів із спеціальності 152 „Якість, стандартизація та сертифікація.”
В квітні 2003 року, у зв’язку з реорганізацією структурних підрозділів університету та відповідно до рішення Вченої ради університету від кафедри машинознавства була відокремлена кафедра „Технологій відновлення авіаційної техніки”.
В жовтні 2004 року кафедру очолив д.т.н., професор Кіндрачук М.В.
Після цього починається новий етап активної роботи наукової школи трибології при кафедрі.
На кафедрі з 2006 р. відновлено видання науково-технічного збірника (з 2013 р. журнал) «Проблеми тертя та зношування» (головний редактор – М.В. Кіндрачук, відповідальний секретар – А.О. Корнієнко), який входить до переліку фахових видань України та є провідним журналом України в галузі трибології. Протягом 2006 – 2019 рр. видано номери з 45-го по 82-й. На 2019 рік журнал входить до наукометричних баз EBSCO, Google Scholar, WorldCat, РІНЦ, Index Copernicus, Crossref.
В межах наукового напряму на кафедрі виконуються дослідження аспірантами та молодими вченими. Так, доценту кафедри А.О. Корнієнку у 2011 р. присуджено премію Президента України для молодих учених за роботу «Розробка нанокомпозиційних градієнтних покриттів триботехнічного призначення», і асистенту кафедри О.В. Тісову у 2012 р. – Премію Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень за роботу «Формування триботехнічних властивостей бандажних полиць лопаток турбін ГТД композиційними сплавами системи Со-ТіС».
В 2016 році завідувач кафедри М.В. Кіндрачук у складі наукового колективу став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Створення та впровадження нового класу евтектичних композиційних матеріалів в інноваційні технології підприємств машинобудування».
7 березня 2018 року М.В. Кіндрачук був обраний членом-кореспондентом Національної Академії Наук України по секції Відділенню фізико-технічних проблем матеріалознавства.
Історія кафедри механіки
Кафедра механіки (МЕХ) створена в травні 2000 року за наказом ректора університету на базі двох кафедр: кафедри опору матеріалів та кафедри теоретичної механіки.
Кафедру “Опір матеріалів” очолювали: академік АН УРСР, д.т.н., професор Серенсен С.В., к.т.н. Підчасов П.Г., к.т.н. Луцький М.К., чл.-кор. АН УРСР, д.т.н., професор Пеньков О.М., д.т.н., професор Бородачов М.М. Завідувачами кафедри “Теоретична механіка” були: чл.-кор. АН УРСР, д.т.н., професор Кожевников С.М., д.ф.-м.н., професор Назаров Г.І., д.т.н., професор Касьянов В.О.
Кафедра опору матеріалів була створена у 1933 році, коли на базі авіаційного факультету Київського машинобудівного інституту був заснований Київський авіаційний інститут (КАІ). До війни довгий час завідувачем кафедри був видатний вчений Сергій Володимирович Серенсен, який згодом став відомим спеціалістом у галузі динамічної міцності деталей машин при повторних навантаженнях і втоми матеріалів, академіком АН УРСР, лауреатом Державної премії СРСР.
З 1941 року, у зв’язку з війною, підготовка спеціалістів була припинена і почалась тільки у 1947 році, коли Київський авіаційний інститут був відбудований і змінив назву на Київський інститут цивільного повітряного флоту (КІЦПФ).
З 1954 до 1968 року завідувачем кафедри був відомий вчений, проректор інституту, член-кореспондент АН УРСР, доктор технічних наук, професор Пеньков Олександр Михайлович. Кафедра отримала назву “Кафедра опору матеріалів та будівельної механіки літальних апаратів”.
При кафедрі була створена науково-дослідна лабораторія, в якій, в тісному контакті з великими науковими центрами СРСР – ЦАГІ, СибНДА, ДержНДІЦА та іншими, проводились роботи з проблем міцності і довговічності літальних апаратів. Співробітники кафедри і наукової лабораторії щороку брали участь в багатьох наукових конференціях і з’їздах.
У ті роки раз на три роки проводилась Всесоюзна наукова конференція з проблем міцності та довговічності конструкцій по черзі в КІЦПФ, ЦАГІ і СибНДА. В роботі конференцій приймали участь вчені та фахівці науково-дослідних інститутів країни, вузів і виробничих підприємств.
Активно створювалась й матеріальна база. Лабораторія отримала нові випробувальні машини, пульсатори; створювались випробувальні стенди для проведення натурних програмних випробувань елементів конструкцій, придбано устаткування для проведення льотних випробувань на міцність.
На кафедрі та у науковій лабораторії в ті роки працювали: Пеньков О.М., Карлашов А.В., Луцький М.К., Бородавко В.О., Урбанський Ю.С., Радченко О.І., Слободянюк В.Я., Жданович М.П., Прядко Е.О., Кринецька В.Г., Іванков І.Є., Пазюк П.Д., Попков В.Г., Кардаш А.Б., Гнатюк А.Д., Вязьметдинов М.М., Светов Л.І., Макаренко П.І., Дробиківський Ю.В., Гуща О.І. На кафедрі працювали ветерани Великої Вітчизняної війни та ветерани інституту.
З 1969 по 2000 рік кафедру “Опір матеріалів” очолював відомий вчений в галузі контактних задач теорії пружності і механіки руйнувань, доктор технічних наук, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, професор Микола Максимович Бородачов.
На кафедрі під керівництвом професора Бородачова М.М. розгорнулися широкі дослідження з проблем механіки руйнувань. При цьому частина розробок була використана в ОКБ Антонова, Іллюшина, на ремонтних заводах ЦА у таких містах, як Ташкент, Мінськ, Москва.
Кафедра теоретичної механіки була однією з перших кафедр університету – вона існує з 1933 року.
Довгий час кафедру очолював член-кореспондент АН УРСР, член Вченої ради з теорії машин і робочих процесів АН СРСР, почесний член міжнародної федерації теорії машин і механізмів, професор Кожевников Сергій Миколайович. Крім теоретичної механіки тоді викладався курс теорії машин і механізмів. В цей період на кафедрі працювали такі викладачі, як Головін Г.Я., Войцехівська К.Ф., Ковнеристов Г.Б., Шевчук В.С., та інші.
У 1968 році була створена окрема кафедра теоретичної механіки, яку очолив доктор фізико-математичних наук, професор Назаров Георгій Іванович.
З 1978 року кафедру очолював доктор технічних наук, професор Касьянов Володимир Олександрович.
Під керівництвом професора Касянова В.О. була створена наукова лабораторія, яка розробляла методи математичного моделювання польоту літаків цивільної авіації. Було створено багато нових алгоритмів та програмних засобів статистичного моделювання польоту літаків цивільної авіації. На базі лабораторії була створена галузева програма експлуатаційних досліджень літака Ту-204, керівником якої був призначений професор Касьянов В.О., а провідним науковим співробітником був доцент Боярський Г.М.
В 2002 році кафедру механіки очолив доктор технічних наук, професор Астанін Вячеслав Валентинович – відомий вчений в галузі пружно-пластичного деформування й руйнування матеріалів при ударній дії, міцності несучих елементів і вузлів транспортної техніки та споруд при різних навантаженнях.
В цей період розширилась робота по укріпленню матеріальної бази кафедри, налагоджуванню зв’язків з іноземними інвесторами, встановленню творчих зв’язків з авіапідприємствами.
В 2003 році доктори технічних наук, професори кафедри Касьянов Володимир Олександрович і Бородачов Микола Максимович отримали звання “Заслужений професор НАУ”, а професор Шевчук Віталій Серафімович у 2002 році – звання “Професор НАУ”.
З вересня 2020 року по липень 2021 року кафедру очолював Павленко Петро Миколайович, д.т.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Галузі наукових досліджень: автоматизація конструкторсько-технологічних робіт та інженерних розрахунків, 3D моделювання параметрів і характеристик складних виробів і механізмів засобами CAD/CAM/CAE та PDM- систем.