Історія кафедри ТА

Розвиток реактивної авіації, і як наслідок цього ускладнення інфраструктури аеропорту, на початку 70-х років ХХ століття вимагав створення в структурі навчальних закладів цивільної авіації СРСР окремого підрозділу з підготовки інженерних кадрів з експлуатації спеціалізованих засобів механізації та автоматизації виробничих процесів аеропортів. Такім унікальним підрозділом стала кафедра автоматизації і механізації аеропортів (АМА), яка була створена у 1970 році за ініціативою Міністерства цивільної авіації СРСР. На той час кафедра ввійшла до складу факультету аеропортів.
Засновником та першим завідувачем кафедри автоматизації і механізації аеропортів був доктор технічних наук, професор АЛЯБ’ЄВ Анатолій Якович, який очолював кафедру з1970 по 1977 рік.
В становлення та розбудову кафедри АМА значний вклад вніс її перший професорсько-викладацький та інженерний склад: І.П. Скопенко, Г.М. Гелетуха, В.С. Сухобрус, В.О. Страхолес, М.М. Рожков, Д.О. Щербина, Л.М. Турбоніст, В.І. Рожков, А.А. Воробйов, М.П. Коваль, В.В. Сапронов.
У перші роки розбудови кафедри були поставлені та забезпечені навчально-методичною літературою, спеціальним навчальним обладнанням та лабораторіями такі дисципліни як “Спецавтотранспорт та засоби механізації аеропортів”, “Автоматизація та механізація технологічних процесів в аеропортах”, “Технічна експлуатація, ремонт та основи виробництва машин та механізмів”, “Будівельні машини та механізми”.
Навчальні лабораторії та кабінети кафедри знаходились у головному корпусі Київського інституту інженерів цивільної авіації. Практичні навички студенти відпрацьовували на аеродромній техніці, яка базувались на території учбового аеродрому в районі аеропорту “Жуляни”.
За ініціативи А.Я. Аляб’євв складі кафедри була створена учбова колона спецмашин та почалося проектування і будівництво спецавтополігону авіаційної наземної техніки.
В складі кафедри була відкрита автошкола, на базі якої безкоштовно навчались усі бажаючі студенти Київського інститут інженерів цивільної авіації та отримували свідоцтва водія на право керування автомобілями категорій «В» та «С». Навчання студентів – випускників кафедри АМА, було обов’язковим.
Викладачі кафедри активно займалися навчально-методичною та науковою роботою. Під редакцією А.Я.Аляб’єв була видана монографія “Фретингкоррозияметаллов”, яка узагальнювала наукові доробки кафедри.
У той час кафедра почала активно співпрацювати з Управлінням наземних споруд Міністерства цивільної авіації СРСР. Наукові дослідження, які проводились на кафедрі були реалізовані у ряді галузевих нормативних документах, серед яких “Наставление по службеспец транспорта аэропортов гражданской авиации” (НСС ГА – 76), “Регламенты технического обслуживания спецмашин аэропортов гражданской авиации” (1976) тощо.
У цей період була захищена одна докторська та три кандидатські дисертації.
У 1971 році за досягнення у підготовці кадрів для народного господарства та цивільної авіації завідувач кафедри автоматизації і механізації аеропортів А.Я.Аляб’єв був нагороджений орденом Трудового Червоного прапора.
У 1977 році кафедру очолив доктор технічних наук, професор КАНАРЧУК Вадим Євгенович.
У цьому ж році кафедра отримала нову назву: кафедра технічної експлуатації засобів спецавтотранспорту та механізації аеропортів (ТЕЗСМА).
Колектив кафедри поповнили нові висококваліфіковані викладачі: І.І. Адаменко, В.М. Анпілогов, М.М. Верхогляд, М.А. Давидович, І.Г. Демидович, К.О. Келер, В.Д. Мороз, В.М. Прокопов, Г.О. Санніков, В.П. Степаненко, Ю.М. Черемних, А.Д. Чигринець та інші.
У 1978 році була здана в експлуатацію навчально-лабораторна база кафедри – спецавтополігон авіаційної наземної техніки. Спецавтоплігон почав оснащуватись найсучаснішими зразками авіаційної наземної техніки, діагностичним обладнанням, устаткуванням для технічного обслуговування та ремонту спецмашин аеропортів. Значний вклад в оснащення спецавтополігону внесли В.І. Личик та Б.С. Гусельцев.
У цей період на кафедрі під редакцією В.Є Канарчука був виданий довідник “Спецмашиныаэропортов”, який не втратив свою актуальність і сьогодні, а також була опублікована монографія В.Є. Канарчука “Долговечность и износдвигателей при динамических режимах нагружения” (1978).
Під керівництвом В.Є. Канарчука кафедра продовжувала проводити наукові дослідження з важливих проблем цивільної авіації та розробку нової нормативно-технічної документації, регламентуючої діяльність служб спецтранспорту аеропортів. Зокрема були розроблені “Эксплуатационные требования к спецмашинам, предназначенным для обслуживания воздушныхсудов” (1978), “Руководство по техническомуобслуживаниюспецоборудования машин и механизмов в аэропортахгражданскойавиации” (1981), “Требования безопасности труда в службах спецтранспортаавиапредприятий и автохозяйствахорганизацийгражданскойавиации” (1985).
У 1983 році співробітники кафедри отримали Державну премію УРСР в галузі науки і техніки за створення авіаційних пересувних електроагрегатів АПА‑4, АПА‑4Г, АПА‑5, АПА‑5Д, що набули широкого застосування у цивільній та військовій авіації.
Завідувач кафедри ТЕСЗМА В.Є.Канарчук був удостоєний звання Заслуженого діяча науки та техніки України, а доцент В.П.Степаненко – звання Заслуженого винахідника.
Два співробітника кафедри захистили кандидатські дисертації.
У 1984 році кафедра почала працювати у складі факультету паливо-мастильних матеріалів (ФПММ), який з приходом кафедри був перейменований у факультет авіаційної наземної техніки (ФАНТ).
З 1984 року кафедру очолював доктор технічних наук, професор ЗАПОРОЖЕЦЬ Володимир Васильович.
Кафедра продовжувала відігравати значну роль у розвитку наземної інфраструктури аеропортів, впровадженні нових технологій наземного забезпечення польотів в аеропортах, удосконаленні підготовки авіаційних фахівців.
В це час склад викладачів поповнили В.І. Личик, О.М. Білякович, В.Х. Баланін, В.В. Варюхно, І.М. Закієв.
За замовленням Міністерства цивільної авіації СРСР були розроблені та впроваджені в аеропортах нові нормативно технічні та організаційні документи: “Наставление по службеспецтранспорта в аэропортах ГА” (НСС ГА – 87), “Требования безопасности труда в авиапредприятиях ГА” (1985),), “Технологические карты технического обслуживания спецмашин” (три частини, 1988), “Руководство по организации работы технических подразделений служб спецтранспорта аэропортов ГА” (1989).
Кафедра активно займалась удосконаленням навчального процесу, зокрема були видані підручники “Основи авіації та авіаційної наземної техніки” (1985), “Механізація технологічних процесів в аеропортах” (1986), довідник “Авиационная наземная техника” (1989).
Одним з напрямків наукової діяльності кафедри в цей час стала розробка нормативно-технічної бази з сертифікації наземних служб і обладнання аеропортів. Результатом цих робіт стала підготовка документації з сертифікації наземних служб Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль” (1999-2001).
За ініціативою В.В. Запорожця спецавтополігон кафедри поповнився новою авіаційною наземною технікою та діючим макетом літака Як-40, на якому студентами відпрацьовувались технологічні процеси наземного обслуговування повітряних суден.
У 2000 році кафедру було перейменовано і вона отримала назву – кафедра технічного обслуговування аеропортів. На той час кафедра була у складі з Інституту транспортних технологій.
У 2002 році до складу кафедри увійшов колектив кафедри технічного забезпечення паливо-мастильними матеріалами і кафедра отримала нову назву – кафедра технологій аеропортів та енергоресурсів.
З 2002 року кафедру очолював доктор технічних наук, професор ЩЕПЕТОВ Віталій Володимирович. Під його керівництвом були суттєво скориговані навчальні плани, з’явилась спеціалізація з технічної експлуатації та ремонту засобів механізації та автоматизації аеропортів і спеціалізація з технічної експлуатації засобів зберігання, транспортування, заправки та контроль якості ПММ, за якими проводилась підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”.
З 2003 року на кафедрі було захищено чотири дисертації.
З липня 2004 року кафедра перебуває у складі факультету літальних апаратів.
У 2008 році кафедру очолив доктор технічних наук, професор ТАМАРГАЗІН Олександр Анатолійович.
Сьогодні кафедра технологій аеропортів є базовим структурним підрозділом Національного авіаційного університету з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», «Спеціаліст» та «Магістр» з повною вищою освітою у галузі знань 0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура», напрямку 6.070103 «Обслуговування повітряних суден», за спеціальністю 7/8.07010303 «Технології робіт та технологічне обладнання аеропортів».
Випускники, які пройшли підготовку на кафедрі технологій аеропортів відрізняються високим рівнем теоретичних та практичних знань, широкою інженерною ерудицією і займають високі керівні посади в аеропортах та авіапідприємствах, експлуатаційних та інженерно-технічних службах, працюють на інженерних та технічних посадах в авіакомпаніях, паливозаправних компаніях, структурних підрозділах з наземного інженерно-технічного забезпечення польотів повітряних суден, обслуговування аеродромів та авіаперевезень.