Кадровий склад кафедри ТПФ

  Кузнєцова Олена Яківна

завідувач кафедри теоретичної та прикладної фізики, професор кафедри теоретичної та прикладної фізики, д.пед.н.
У 1983 році з відзнакою закінчила Київський інститут інженерів цивільної авіації за спеціальністю «Експлуатація літальних апаратів і двигунів» та отримала кваліфікацію «інженера-механіка по випробуванню та застосуванню ПММ».
У 1985 року працює на кафедрі фізики Київського інституту інженерів цивільної авіації.
У 1994 р. закінчила аспірантуру, у 1997 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Оптимізація керування режимами зберігання палив для реактивних двигунів під час експлуатації авіаційної техніки» за спеціальністю 05.22.14 − експлуатація повітряного транспорту.
У 2001 році отримала вчене звання доцента кафедри фізики.
З 1998 р. по 2007 рік працювала на посаді доцента кафедри фізики, потім на посаді професора кафедри теоретичної та прикладної фізики Національного авіаційного університету.
Кузнєцова О.Я. є одним із фундаторів Інституту новітніх технологій (ІНТ), в тому числі, організатором науково-навчального процесу та роботи професорсько – викладацького колективу ІНТ, близько третини яких працюють в системі Академії наук України. З 2003 р. по 2008 р. обіймала посаду декана факультету індивідуальної підготовки Інституту новітніх технологій Національного авіаційного університету, до 2013 р. працювала заступником директора Інституту новітніх технологій з науково-навчальної роботи.
Кузнєцова О.Я. є одним із ініціаторів впровадження в навчальний процес модульно-рейтингової технології навчання в курсі фізики.
У 2013 р. захистила докторську дисертацію на тему «Теоретико-методичні засади навчання загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей» за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізика).
З 2014 року завідувач кафедри теоретичної та прикладної фізики.
Стаж педагогічної роботи у ВНЗ та зокрема в НАУ – 20 років. Автор 101 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі 11 – навчальних посібників з грифом МОН України, які на конкурсі навчальних посібників НАУ з 2010 по 2012 роки посіли перше, друге та третє місця.
За багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток освіти та підготовку висококваліфікованих спеціалістів Кузнєцова Олена Яківна нагороджена відзнакою університету «Подяка ректора» з врученням цінного подарунку, нагороджена нагрудним знаком «За сумлінну працю», нагрудним знаком «75 років Національному авіаційному університету», «Грамота ректора» за багаторічну сумлінну працю в університеті.

Сектор теоретичної фізики.

Кондратенко Петро Олексійович,

д. ф.-м. н., професор, заслужений діяч науки і техніки України
В 1967 році закінчив кафедру оптики фізичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, після чого вступив до аспірантури на тій же кафедрі. Кандидатську дисертацію захистив в 1972 році.
Після закінчення аспірантури працював в Інститут фізики НАН України, де ставив та розробляв проблеми, пов’язані з низькотемпературними дослідженнями екситонних станів, домішкових центрів, дефектів, дислокацій та фазових переходів в молекулярних кристалах, а також з перспективними матеріалами для оптичного запису інформації в різних температурних діапазонах. Результати останніх досліджень були оформлені як докторська дисертація, яку П.Кондратенко захистив в 1989 році за спеціальністю “01.04.05-оптика”. За той же період він підготував 5 кандидатів наук. Професор з 1992 р. Консультував виконання дисертаційних робіт ще 3 кандидатських та 2 докторських дисертацій. В даний час готує одного аспіранта та одного докторанта.
За визначні наукові досягнення в 2001 р. йому присвоєне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”. Дійсний член Академії наук вищої школи України. Член експертної ради ВАК України з фізики.

П.Кондратенко автор понад 250 наукових праць, з них – 30 авторських свідоцтв на винаходи.
Область наукових інтересів:  оптика твердого тіла, фізика молекул, оптичний запис інформації, ієрархія фізичних полів.

Дворук Володимир Іванович
професор кафедри теоретичної та прикладної фізики , д.т.н.
Закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації у 1976 р. З 1976 року працює в Національному авіаційному університеті інженером, старшим інженером, старшим науковим співробітником, провідним науковим співробітником, доцентом кафедри фізики. В 1982 році закінчив аспірантуру, а в 1995 році – докторантуру Національного Авіаційного університету.
Кандидатську дисертацію за спеціальністю “Динаміка, міцність машин, приладів і апаратури” захистив у 1985 році. Вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю “Тертя та зношування в машинах” присвоєне в 1997 році.  Докторську дисертацію  “Реолого-кінетична концепція абразивної зносостійкості та її реалізація в керуванні працездатністю механічних трибосистем” за спеціальністю “05.02.04 – тертя та зношування в машинах” захищена в 2007 р.

Головним напрямком наукової діяльності є фізика тертя та зношування матеріалів За результатами наукових досліджень опубліковано понад 80 наукових праць, в тому числі наукова монографія. Відзначений знаком “Винахідник СРСР” і почесною грамотою.
Бородій Ірина Олексіївна
асистент кафедри теоретичної  та прикладної фізики
Закінчила фізико-математичний факультет Національного педагогічного університету ім. Драгоманова у 2001 році. На кафедрі працює з 2004 року. У 2007 -2011 рр навчалась на заочному відділенні аспірантури (науковий керівник – к.т.н., доцент Чемерис В.Т.).
Науковий напрямок: дослідження процесів нестаціонарної дифузії електромагнітного поля в багатошарові середовища елементів електротехнічних пристроїв. Має 10 наукових праць та доповідей на конференціях.

Брусник Алла Юріївна
асистент кафедри теоретичної та прикладної фізики.
В 2002 році вступила до Національного авіаційного університету. З 2004 року навчалась в Інституті новітніх технологій.
Напрямок наукових досліджень – «Лазери на вільних електронах».
28 лютого 2008 року отримала свідоцтво про закінчення факультету індивідуальної підготовки ІНТ.
У 2008 році закінчила НАУ і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Апаратура радіозв’язку, радіомовлення і телебачення» та здобула кваліфікацію наукового співробітника (електроніка, телекомунікації).
24 червня 2008 року отримала диплом кандидата наук НАУ в галузі «фізико-математичних наук» за темою «Нелінійна теорія лазера на вільних електронах з поздовжньо-поперечним електростатичним ондулятором».
В 2008-2011 рр. навчалася в аспірантурі за науковою спеціальністю 01.04.04. Фізична електроніка (науковий керівник д.ф.-м.н., професор  Куліш Віктор Васильович). Після закінчення аспірантури працює на кафедрі теоретичної фізики на посаді асистента.

Лень Тетяна Сергіївна,
к.ф.-м.н., доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики.
1973  року народження, закінчила у 1995 році фізичний факультет (кафедра загальної фізики) Київського університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю “фізика твердого тіла” з червоним дипломом. В 1995-1998 навчалася в аспірантурі Київського університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю 01.04.07 – “фізика твердого тіла”. В 1998-1998 рр. – науковий співробітник НДЛ «Радіаційна фізика» фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; З 1999 по 2006 р. – вчитель фізики на кафедрі фізики Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В 2006-2007 рр. працювала на посаді асистента кафедри біоінформатики факультету біотехнології і біотехніки НТУУ “КПІ”; з 1.09.2007 по 31.08.2009 – старший викладач кафедри біоінформатики факультету біотехнології і біотехніки НТУУ “КПІ”; в період з 1.09.2009-31.08.2010 – асистент кафедри теоретичної фізики механіко-енергетичного факультету аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету, а з 1.09.2010 – доцент кафедри теоретичної фізики механіко-енергетичного факультету аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету.
Кандидатську дисертацію захистила в 2001 році. Має понад 30 наукових та навчально-методичних праць, в т.ч. Лень Т.С. є автором навчального посібника з фізики з грифом МОНУ.  Наукова діяльність Лень Т.С. присвячена теорії неупорядкованих конденсованих середовищ (сплавів, систем з сильними електрон-електронними кореляціями).

Марінченко Ганна Євгенівна
доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики, к.т.н.
В 1993 році закінчила Київський політехнічний інститут, інженерно-фізичний факультет.
2 роки працювала інженером І-ої категорії в Інституті матеріалознавства ім. Францевича НАН України.
З 1994 по 1997 рр. навчалася в очній аспірантурі Київського міжнародного університету цивільної авіації, де захистила кандидатську дисертацію.
З 1998 р. – викладач фізики в Національному авіаційному університеті. Вчене звання доцента було присвоєне в 2003 р. Наукові дослідження проводить в напрямку теорії тертя та зношування машин і механізмів, а також фізичного матеріалознавства. Має більш 30 наукових та навчально-методичних робіт.

Матвієвська Галина Іванівна
доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики, к.ф.-м. н.
В 1966 році закінчила Чернівецький державний університет, фізико-математичний факультет. Два роки працювала технологом на заводі напівпровідникових приладів. З 1968 по 1971 рік навчалася в аспірантурі інституту напівпровідників АН УССР, де захистила кандидатську дисертацію і 15 років працювала науковим співробітником. З 1986 року по 2001 рік – викладач фізики у Київському інституті військово-повітряних сил.
На кафедрі теоретичної фізики НАУ працює з 2001 року.
Має 29 наукових і науково-методичних праць, 2 авторські свідоцтва на винаходи. Напрямок науково-педагогічної діяльності – фізика напівпровідників АІІВVI.

Нетреба Жанна Миколаївна

асистент кафедри теоретичної та прикладної фізики

Закінчила Київський інститут інженерів цивільної авіації у 1983 р.

Працювала інженером Науково-дослідного сектору КІІЦА.

З 1988 р. – асистент кафедри фізики. Науковий напрямок: дослідження фізичних і експлуатаційних властивостей пально-мастильних матеріалів (науковий керівник професор Кузнєцової О.Я). Має 16 наукових праць. Кандидатську дисертацію на тему  «Удосконалення технології контролю якості гідравлічних рідин з урахуванням хімічних перетворень вуглеводнів» за спе6ціальністю «05.17.07 – хімічна технологія палива і паливо-мастильних матеріалів» захистила 04.10.2012 р.

Сакун Тетяна Миколаївна
асистент кафедри теоретичної та прикладної фізики
Закінчила фізико-математичний факультет Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова у 2001 році.
На кафедрі працює з 2005 року.
У 2007 2011 рр. навчалася на заочному відділенні аспірантури (науковий керівник – д.ф.-м.н., проф. Кондратенко П.О.). Дисертацію захистила 28.12.2012 р.
Науковий напрямок: фізика високозбуджених станів молекул. Має 20 наукових праць та доповідей на конференціях.

Северин Володимир Святославович
доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики, к.ф.-м.н.
Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка у 1971 році, фізичний факультет. З 1996 р. працював на посаді інженера НАУ. З 2000 р. на посаді асистента. У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію.
Напрямок наукової діяльності: теорія твердого тіла, вплив поляризації електронів напівпровідника та метала на їх оптичні властивості. Традиційна (існуюча теорія) оптичних властивостей напівпровідників та металів не враховує вказаної поляризації. Має 35 наукових та науково-методичні публікації.

.Чемерис Володимир Терентійович
к.т.н., доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики
У 1962 р. закінчив електроенергетичний факультет Київського політехнічного інституту (НТУУ „КПІ”), кафедра електромеханіки, інженер-електромеханік за спеціальністю „Електричні машини та апарати”.
З 1962 по 1996 рік працював в Інституті електродинаміки НАН України.
В 1973 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю „Перетворення видів енергії”.
У 1980 р. одержав від Президії АН СРСР диплом старшого наукового співробітника за спеціальністю „Електричні машини”.
1976 – 1988 рр. – керівник лабораторії спеціальних електричних машин Інституту електродинаміки.
1989 – 1996 рр. – завідуючий відділом імпульсної електромеханіки Інституту електродинаміки НАН України.
В Інституті електродинаміки був науковим керівником 5 аспірантів, які успішно захистили кандидатські дисертації.
1997- 1999 рр – заступник керівника управління спец. тематики, завідуючий відділом в Міністерстві України з питань науки і технологій.
З 1995 р. член Міжнародного Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE). З цього ж часу брав активну участь у міжнародних конференціях IEEE.

Сектор прикладної фізики

Фахова підготовка студентів за спеціальністю «Прикладна фізика» забезпечується науковцями, які є провідними фахівцями у своїй галузі, що забезпечує ступінь підготовки студентів відповідний вимогам сучасної науки. Високий професіоналізм викладачів кафедри підтверджується їх роботою в спеціалізованих Вчених радах із захисту дисертацій, експертних Радах при Держкомітеті з науки та технологій Міністерства освіти і науки України.
У складі кафедри за часів її існування працювали науковці, які обіймали високі керівні посади у наукових установах Національної академії наук України. Серед них:
Шпак Анатолій Петрович – директор Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Перший Віце-Президент НАН України
Уваров Віктор Миколайович – заступник директора Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
Черепін Валентин Тихонович – директор Київського відділення Московського фізико-технічного інституту (МФТІ)
Фірстов Сергій Олексійович – заступник директора Інституту матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
Фіалко Наталія Михайлівна – завідувач відділу Інституту технічної теплофізики НАН України
Негрійко Анатолій Михайлович – заступник директора з наукових питань інституту фізики НАН України та інші.

 

  Проф. Васецький Юрій Макарович
ВАСЕЦЬКИЙ Юрій Макарович народився 1 травня 1950 р. у Молдові в м. Кишинів. У 1973 р. закінчив електроенергетичний факультет Московського енергетичного інституту за спеціальністю „Техніка високих напруг”.
У 1981 р. Васецький Ю.М. захистив дисертацію „Исследование эффективной проводимости случайно-неоднородных сред в магнитном поле” на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю „Теоретические основы электротехники”.
1995 р. – захист дисертації „Асимптотические методы решения задач электродинамики в системах с криволинейными проводниками сложной конфигурации” на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю „Теоретична електротехніка”.
Із 2002 р. по теперішній час – професор кафедри прикладної фізики ФІТ ІІДС Національного авіаційного університету (за сумісництвом). Автор 110 наукових праць.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: асимптотичні методи рохв’язку задач електродинаміки, визначення електромагнітних полів і параметрів індуктивних накопичувачів енергії, чисельно-аналітичних методів математичного моделювання електрофізичних та електротехнологічних об’єктів і систем, математичне моделювання біоелектричних процесів.

Проф. Кручинін Сергій Павлович
КРУЧИНІН Сергій Павлович народився 6 лютого 1957 р. в м. Луганську.
У 1979 р. закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.
У 1986 році захистив кандидатську дисертацію “Взаємодія колективних та внутрішніх ступенів свободи в системах з невеликою кількістю нуклонів”.
У 2002 р. захистив докторську дисертацію “Термодинамічні ефекти у високотемпературних надпровідниках”.
З 1988 р. по даний час працює в Інституті теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України.
Автор 80 наукових публікацій з теоретичної фізики. Автор монографії “Modern aspects of superconductivity: theory superconductivity” World Scientific, Singapore, 2010, 220 p.
Має наступні наукові відзнаки:
Академік Міжнародної Академії Творчості (Москва , 2007)
Дійсний член Нью-Йоркської Академії наук (1998)
Дійсний член Міжнародної Асоціації математичної фізики (1996)
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: фізика багаточастинкових систем, теорія твердого тіла, теорія надпровідності (в т.ч. високотемпературна надпровідність), теорія нелінійних явищ, теорія наносистем.

Проф. Назаров Олексій Миколайович
НАЗАРОВ Олексій Миколайович народився 10 вересня 1951 р. у м. Відень (Австрія ). У 1975 р. закінчив з відзнакою факультет електронної техніки КПІ за спеціальністю „Діелектрики та напівпровідники”. Доктор фізико-математичних наук за спеціальністю „фізика напівпровідників та діелектриків” (1993 р. тема „Процеси формування тонких діелектричних та приповерхових напівпровідникових шарів у кремнієвих структурах під час нерівноважних впливів”), професор за спеціальністю „фізика напівпровідників та діелектриків”, автор 6 монографій, понад 170 наукових праць і 6 авторських свідоцтв, лауреат Державної премії України з електроніки за 2006 рік, член електрохімічного товариства США, старший член (senior member) міжнародного товариства інженерів електронної техніки (IEEE) США, керівник ряду науково-технічних проектів з США, Бельгією, Німеччиною, Францією, Іспанією; організатор міжнародних семінарів НАТО і конференцій з питань виготовлення, дослідження і використання нанорозмірних систем напівпровідник на ізоляторі; організатор симпозіуму Європейського матеріалознавського товариства (EMRS) „Аморфні наноструктуровані матеріали” (Польща), член оргкомітету міжнародної конференції „Аморфні напівпровідники” (Росія). Член спеціалізованих вчених рад з питань захисту кандидатських і докторських дисертацій Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України. З 2000 по 2002 р.р. працював професором кафедри прикладної фізики Фізико-технічного інституту НТУУ „КПІ” за сумісництвом, а з 2003р. по теперішній час – професором кафедри прикладної фізики ФІТ ІІДС НАУ.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: електрофізичні властивості нанорозмірних напівпровідникових приладів, які виготовляються на базі систем кремнію на ізоляторі, супертонких діелектричних шарів із підвищеною діелектричною сталою, світловипромінюючих приладів та приладів енергонезалежної пам’яті на базі кремнію із наноструктурованими шарами.

Проф. Нищенко Михайло Маркович
НИЩЕНКО Михайло Маркович народився в 1940 р. у м. Києві. З 1960 по 1963 р.р. служив у лавах Радянської Армії в ракетних військах стратегічного призначення, де впровадив математичний експресний метод розрахунків даних для польоту ракет. У 1967 р. закінчив радіофізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працював в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона АН УРСР в лабораторії лазерного зварювання.
З 1968 р. по теперішній час працює в Інституті металофізики НАН України (з 1996 р. завідувач відділу електронної структури і електронних властивостей).
У 1974 р. захистив кандидатську, а в 1994 р. – докторську дисертацію.
Результати досліджень опубліковані в 123 наукових працях, серед яких 2 винаходи. В Національному авіаційному університеті з 2002 р. викладає на кафедрі прикладної фізики ФІТ ІІДС.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: електронна структура дефектів, фізика взаємодії лазерного випромінювання з речовиною, радіофізика та електроніка.

Проф. Рєзцов Віктор Федорович
РЄЗЦОВ Віктор Федорович народився у 1947 р. у с. Кушмурун Кустанайської обл. (Казахстан). У 1971 р. закінчив Харківський авіаційний інститут, факультет двигунів літальних апаратів. З 1971 р. по 1973 р. працював в КБ “Хімавтоматика” (м. Воронеж), де займався розрахунками теплогідравлічних процесів у ядерних реакторах для ракетних двигунів космічного призначення.
У період з 1973 р. по теперішній час пройшов шлях від аспіранта до керівника Відділення комплексних енергетичних систем з відновлюваними джерелами енергії Інституту електродинаміки НАН України та заступника директора Інституту відновлювальної енергетики НАН України.
У 1977 р. захистив кандидатську, а в 1986 р. – докторську дисертацію з теоретичної електротехніки. У 1995 р. обраний членом-кореспондентом НАН України за фахом “Відновлювані джерела енергії”, у 2002 р. йому присвоєно звання професора з електротехніки. Має понад 200 наукових праць.
В.Ф. Рєзцов поєднує наукову та організаційну роботу з викладацькою: викладав за сумісництвом на кафедрі прикладної фізики в НТУУ “КПІ”, а з 2003 р. по теперішній час – на кафедрі прикладної фізики ФІТ ІІДС НАУ.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: нетрадиційні і відновлювані джерела та теорія процесів перетворювання енергії, електродинаміка середовищ з нелінійними, неоднорідними і анізотропними властивостями та теорія електродинамічних процесів, пов’язаних з процесами іншої фізичної природи – тепловими, електрофізичними, механічними, гідродинамічними.

Проф. Тихонов Євген Олександрович
ТИХОНОВ Євген Олександрович народився у 1939 р. в Іжевській області, Росія.
У 1961 році закінчив Національний університет “Львівська політехніка”, м. Львів, Україна. Захистив дипломну роботу на тему “Генератор тестового поля для телевізорів”. Отримав диплом з відзнакою.
У 1971 році захистив кандидатську дисертацію на тему “Нелінійні оптичні явища у розчинах поліметинових барвників” та отримав звання кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю фізична/квантова електроніка.
У 1982 році захистив докторську дисертацію на тему “Нелінійне поглинання та генерація світла розчинами поліметинових барвників” та отримав звання доктора фізико-математичних наук по спеціальності лазерної фізики.
У 1979 році отримав диплом з відзнакою про вищу політичну освіту в Університеті Марксизму-Ленінізму при міськкомі Компартії України.
Євген Олександрович – віце-президент Українського фізичного товариства (2009-т/ч.), з 1990р. по теперішній час – член міжнародного товариства інженерів-оптиків (SPIE)
Автор більш ніж 320 наукових публікацій та 35 винаходів, монографій.

Проф. Фіалко Наталія Михайлівна
ФІАЛКО Наталія Михайлівна народилася у 1949 р. в м. Києві. У 1972 році з відзнакою закінчила Київський політехнічний інститут за спеціальністю “Інженер-теплофізик”. Після закінчення КПІ була направлена на роботу до Інституту технічної теплофізики НАН України, де і працює по теперішній час на посаді завідувача наукового відділу малої енергетики.
У 1980 р. захистила кандидатську дисертацію, у 1994 р. – докторську.
У 1995 р. їй присвоєно звання старшого наукового співробітника, у 1998 р. – почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», у 2000 р. її обрано член-кореспондентом НАН України за фахом «Теплоенергетика».
Під керівництвом Н.М. Фіалко виконано широкий комплекс досліджень у галузі підвищення ефективності та надійності енергетичного обладнання, створення нових систем енергопостачання, розробки прогресивних енергозберігаючих технологій тощо. Результати робіт Н.М. Фіалко щодо системного аналізу стану і стратегічних варіантів підтримки, реконструкції та розвитку децентралізованої енергетики України мають важливе значення для паливно-енергетичного комплексу держави в цілому. Науковий доробок Н.М. Фіалко опубліковано в 277 друкованих працях, серед яких 4 монографії.
Н.М.Фіалко викладає дисципліни загальної та спеціальної підготовки з фізики в НТУУ “КПІ”, а з 2002 р. є професором кафедри прикладної фізики НАУ.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: теплоенергетика.

ГолубГолуб Володимир Олегович

Після закінчення в 1988 р. Московського фізико-технічного інституту Голуб Володимир Олегович працював в Інституті металофізики НАН України на посадах інженера-стажера, інженера другої та першої категорій та молодшого наукового співробітника. З 1995 року по теперішній час працює в Інституті магнетизму НАН України та МОН України. В 1994 році захистив кандидатську дисертацію за темою “Багатоквантові ефекти та ядерне спінове ехо в неоднорідних магнетиках»”. З 2001 по 2004 рік проходив стажування в Інституті новітніх технологій Університету Нового Орлеану (США). Був членом оргкомітету міжнародної конференції European Magnetic Materials and Applications EMMA’2000 та школи НАТО з магнетизму низьковимірних систем (Партеніт, 1997 р.), а також ряду інших українських та міжнародних конференцій. В 2003 році отримав вчене звання старшого наукового співробітника. В 2006 році захистив докторську дисертацію Магнітна структура та властивості штучно створених нано- та гетерогенних матеріалів”.
Керував введенням в експлуатацію комплексу ЕПР спектроскопії Bruker ELEXIS E500. З 2009 року був завідуючим лабораторією ЕСР – спектроскопії, яка створена на базі колективного центру користування приладами НАН України.
З серпня 2013 року по теперішній час – завідуючий відділом магнітної динаміки конденсованих середовищ Інституту магнетизму НАН України та МОН України.
Голуб Володимир Олегович добре відомий як в Україні, так і за кордоном фізик-експериментатор в галузі магнетизму та магнітних наносистем. Він отримав низку піонерських результатів.
В.О.Голуб – лауреат премії ім. Шубникова НАН України за 2012 р.
Дослідницьку роботу він успішно поєднує з викладацькою діяльністю. Протягом 10 років В.О. Голуб читає курси лекцій з загальної фізики та спеціальних дисциплін (в тому числі англомовні) у Національному авіаційному університеті), а також спеціальні курси з фізики в Національному технічному Університеті України «КПІ» та Київському університеті ім. Тараса Шевченка.
В.О.Голуб багато років працював в Експертній раді з фізики ВАК України, а зараз є членом експертної ради з фізики департаменту атестації кадрів МОН України.
В.О. Голуб (1965 р.н.) – фізик-експериментатор, основним напрямком його наукової діяльності є ядерний та феромагнітний резонанс в магнетиках, магнетизм низьковимірних та нанорозмірних систем. Він є автором понад 100 статей в провідних міжнародних фахових журналах. Згідно Web Of Science загальна кількість цитувань – 1822, h=23; Scopus – 1875 та h=23.

ПлютоПлюто Ігор Володимирович

Закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка (1983), аспірантуру Інституту металофізики Академії наук УРСР (1988). Доктор фізико-математичних наук за спеціальністю фізика і хімія поверхні (2002), провідний науковий співробітник Інституту металофізики ім.Г.В.Курдюмова НАН України, завідувач відділу Спектроскопії поверхні твердого тіла (2011-2012), науковий керівник Інституту новітніх технологій НАУ. В 2005 році обраний членом-кореспондентом, а в 2006 – академіком Академії технологічних наук України. Сфера наукових інтересів зосереджена у двох основних напрямках. Перший напрямок – розвиток теоретичних і експериментальних засад рентгенівської фотоелектронної спектроскопії як аналітичного методу нанофизики (результати робіт узагальнені в монографії – I.V.Plyuto, A.P.Shpak. Characterization of disperse heterogeneous systems by X-ray photoelectron spectroscopy. – Kiev: Naukova Dumka, 2000). Другий напрямок наукової діяльності – розвиток і впровадження в практику нового методу та системи (ophthalmoscopoe Pluto) спектральної діагностики біонаносередовищ і тканин ока в режимі реального часу – інфрачервоної транссклеральної офтальмоскопії (теоретичні та експериментальні основи методу викладені в роботі – И.В.Плюто, А.П.Шпак. Инфракрасная транссклеральная офтальмоскопия: физические и технологические аспекты метода. – Киев: ИМФ НАНУ, 2005).

http://vision-2013.wix.com/retina

РапецькийПрофесор Репецький Станіслав Петрович
Читає лекції для студентів кафедри теоретичної та прикладної фізики Національного авіаційного університету з фундаментальних та спеціальних курсів: “Атомна і ядерна фізика”, “Фізика плазми”, “Фізико-хімічні методи”, “Наноструктури та нанотехнології”. Репецький С.П. є співавтором монографії: Лось В.Ф., Репецкий С.П. Методы теории неупорядоченных систем. – К.: Наукова думка, 1995. – 176 с; автором навчальних посібників: Репецький С.П. Теорія твердого тіла. – К.: Наукова думка, 2008. – 308 с.; Репецький С.П. Теорія твердого тіла. Невпорядковані середовища. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2015. – 300 c. та інших навчально-методичних робіт. Під його керівництвом захищено 10 кандидатських дисертацій.
Наукова діяльність проф. Репецького С.П. стосується теорії невпорядкованих середовищ (сплавів, невпорядкованих напівпровідників, графену, вуглецевих нанотрубок). Репецький С.П. є автором більше 170 наукових статей у фахових вітчизняних та закордонних журналах. Він є членом двох спеціалізованих рад по захисту дисертацій при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України. Репецький С.П. з 2001 р. по 2014 р. був членом бюро Міжвідомчої наукової ради при Президії НАН України з проблеми “Фізика твердого тіла”, а з 2014 р. є членом Наукової ради при Відділенні фізики і астрономії НАН України з проблеми “Фізика металічного стану”.
Репецький С.П. був керівником проекту (грант UPI-328) за програмою спільних наукових проектів українських та американських вчених, що фінансувався Урядом України та Фондом цивільних досліджень і розвитку США. У 1999 році отримав грант Міжнародної науково-освітньої програми для вчених та викладачів № QSU 082 162. Проф. Репецький С.П. є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки 2002 року.

Ежов С.Н._1Єжов Станіслав Миколайович

Народився 15.01.1946 р. в м. Києві., фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор. В 1967 р. закінчив фізичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. В університеті працює з 1967 р., спочатку на посаді інженера, молодшого, старшого наукового співробітника лабораторії ядерної фізики, потім – старшого викладача (1974), доцента (1981), професора (1996) кафедри ядерної фізики . З 2000 р. – професор кафедри теоретичної фізики. З 2004 р. – завідувач кафедри теоретичної фізики. З 2011 . – професор кафедри фізики металів. Заснував (1973) і багато років очолював обчислювальний центр фізичного факультету. Читав і читає – загальні курси: класична механіка, квантова механіка, методи обчислень, теорія функцій комплексної змінної, теорія ймовірностей; спеціальні курси – теорія ядра, теорія ядерних реакцій, моделювання нейтронних полів в ядерних реакторах, методи оцінок ядерних даних, актуальні проблеми фізики конденсованого стану. Напрямки наукової діяльності: статистична теорія ядерних реакцій, теорія прямих ядерних реакцій, статистична теорія збуджених станів, статистична теорія зіткнень релятивістських важких іонів. Опублікував понад 160 наукових праць, в яких, зокрема, розвинув теорію прямого вибивання нуклонів в трьохчастинкових реакціях, дослідив вплив передрівноважних станів на значення і форму перерізів розсіяння, провів теоретичні дослідження статистичного і прямого механізмів непружного розсіяння нейтронів на деформованих ядрах, розвинув статистичну теорію спектрів складних квантових систем з урахуванням взаємодії з неперервними станами, описав процеси термалізації у зіткненні важких релятивістських іонів. Член спеціалізованих рад по захисту дисертацій в університеті та в Інституті ядерних досліджень НАН України.

Вибрані праці:

  1. D.F.Rogov, S.N.Yezhov. The elastic and formfactors. Phys. Letters, v.48, p.217-220, 1974.
  2. С.Н.Ежов, В.А.Плюйко. К изучению вклада прямых процессов с тремя частицами в конечном канале, Ядерная физика, т. 28, вып. 7, с. 83-88, 1978.
  3. С.Н.Ежов, Н.Е.Кабакова, В.А.Плюйко. Возбуждение уровней основной ротационной полосы нейтронами низкой энергии. Ядерная физика, т. 42, вып. 1(7), с. 154-164, 1985.
  4. V.A.Plujko, S.N.Yezhov. The integral equations for the stochastic scattering matrix. Z. Phys. A-Hadrons and Nuclei, v. 339, p.243-247, 1991.
  5. D.V.Anchishkin, S.N.Yezhov, The thermalization in heavy-ion collisions. Ukr. J. Phys., V. 53, No. 1, P. 87-97, 2008.
  6. С.М.Єжов, М.В.Макарець, О.В.Романенко. Класична механіка. Підручник, видавництво „Київський університет”, Київ, 470 стор., 2008.
  7. Anchishkin D., Muskeyev A., Yezhov S. Relativistic Nucleus-Nucleus Collisions: Zone of Reactions and Space-Time Structure of a Fireball. Phys. Rev. C81:031902, 2010.
  8. Jenkovszky L.L. , Muskeyev A.O., Yezhov S.N. Excited Nucleon as a Van der Waals System of Partons. Ядерная физика, том 75, №6, с. 1–4, 2012.

     9. Sizhuk A.S., Yezhov S.N. One-photon scattering by an atomic chain in a two-mode resonator: cyclic conditions. Nanoscale Research Letters. 9:203, 2014.

Шмелева_1Шмельова Людмила Володимирівна

канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри теоретичної та прикладної фізики
В 1989 р. закінчила фізичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. З 1984 р. працювала на кафедрі теоретичної фізики фізичного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, спочатку на посаді лаборанта, інженера, далі на посаді молодшого наукового, наукового, а з 2013 р. на посаді старшого наукового співробітника НДС «Теоретична фізика і комп’ютерно-експериментальне моделювання».
Напрямки наукової діяльності:
взаємодія потужних імпульсів енергії з поверхнями матеріалів і проблема межі між руйнуючою і неруйнуючою їх обробкою (цій темі присвячено кандидатську дисертацію);
фізика квазічастинок: теорія загальних динамічних властивостей та взаємодій;
дослідження збуджень білків: зміна конфігурації молекули білка як основа її функціонування.
Інші медико-біологічні проблеми.
Автор понад 70 наукових та навчально-методичних праць.
Вибрані праці:
L.V. Shmeleva, S.M.Yezhov, A.D. Suprun. Dynamics of the corrosion crater formation on the surface of a solid substance by power pulse irradiation. Ukr. J. Phys. – 2007. – V 52, № 1. – P.46 – 52.
L.V. Shmeleva, S.M.Yezhov, A.D. Suprun. Nonlinear dynamics of pressure near a surface of substance during laser impulse activity. Ukr.J. Phys. – 2007. – V 52, № 3. – P.276 – 280.
L.V. Shmeleva, A.D. Suprun. Theoretical model of temperature dynamics of solid surface of material under action of laser radiation// Semicondactor physics quantum electronics & optoelectronics. –2008. V.11, №1, pp. 90-95.
A.D.Suprun, L.V.Shmeleva, M.A.Razumova. The influence of bulk absorption of substance on the threshold of destruction by the intensive pulse of electromagnetic radiation. “Functional materials”, Vol.18, No.2, 2011, c. 237- 243.

  1. Suprun, L.Shmeleva. Degeneracy effect of dynamical properties of quasi-particles of electronic origin in semiconductor materials. “Functional materials”, Vol.19, No.4, 2012, с. 508-519.

Anatol D Suprun, Liudmyla V Shmeleva Alpha-helical regions of the protein molecule as organic nanotubes. Nanoscale Research Letters 2014, 9/1:200-206, 7p
A.Suprun, L.Shmeleva. The centrally-symmetric solutions of electronic excitations of semiconductors in the conditions of relativistic like degeneracy of dynamical properties. “Functional materials”, Vol.21, No.1, 2014, с. 69-79.
Anatol D Suprun, Liudmyla V Shmeleva Primary structure of proteins as a nanowire for metabolic electronic transport. Nanoscale Research Letters 2015, 10:121

Zaporozhets_Arthur_ЗАПОРОЖЕЦЬ Артур Олександрович
Народився в 1990 р. в м. Лубни. В 2007 р. закінчив Авіакосмічний ліцей №2 Національного авіаційного університету (м. Лубни). З 2007 по 2013 рр. навчався на кафедрі прикладної фізики Національного авіаційного університету.
В 2013 р. захистив кваліфікаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук НАУ «Особливості спектральної діагностики внутрішніх оболонок ока з використанням технології трансілюмінації».
В 2013 р. навчається в аспірантурі та працює в Інституті технічної теплофізики Національної академії наук України.
Член міжнародних наукових товариств, автор більше 40 наукових праць.
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ: енергоощадні технології, методи та засоби медичної діагностики.