Кадровий склад кафедри ТВВАТ

КУДРІН АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ
к.т.н., професор

У 1963 р. закінчив Київський інститут цивільного повітряного флоту за спеціальністю “Технічна експлуатація літаків і авіаційних двигунів”. Після закінчення інституту був направлений на роботу на завод 410 ЦА, де почав працювати на посаді інженера у відділі головного технолога, а далі старшого інженера, начальника бюро відділу головного технолога.
З 1971 р. Кудрін А.П. працював заступником головного технолога, головним інженером заводу.
З 1975 р. і до теперішнього часу – директор заводу.
Всього 12 років треба було молодому спеціалісту, щоб стати керівником одного з провідних авіаремонтних підприємств СНД. 32 роки Кудрін А.П. – незмінний директор ДП завод 410 ЦА.З 1988 р. Кудрін А.П. старший викладач, а з 1995 р. – доцент за сумісництвом кафедри “Технології ремонту і виробництва ЛА і АД”, завідувач філії цієї кафедри на заводі 410 ЦА.З 2002 р. і по теперішній час – Генеральний директор Державного підприємства завод 410 ЦА. У 2002 р. захистив дисертацію “Формування поверхонь тертя при відновленні деталей із жароміцних сплавів” на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю “Тертя та зношування в машинах”.З 2003 р. – професор, завідувач кафедрою “Технологій відновлення АТ” факультету літальних апаратів АКІ НАУ, член Аерокосмічного товариства України.
Керує комплексом робіт з науковими організаціями України, дальнього та ближнього зарубіжжя з розробки та впровадження нових прогресивних технологічних методів з відновлення авіаційних деталей. Брав участь у виконанні науково-технічних програм, у тому числі: “Чисті технології України”, “Комплекс робіт з ІЕЗ ім. Є.О. Патона по відновленню деталей авіадвигунів Д-36”, “Розробка методу та комплексу обладнання авіадвигуна Д-36” з інститутом технічної теплофізики НАН України, “Питання вдосконалення дефектоскопії при ремонті АТ” з УкрНДІАТ, “Ремонт деталей з жароміцних сплавів ЖС6К-ВИ” з НЦ “Прайт энд Уитни – Патон”, “Дослідження триботехнічних властивостей плазмових покриттів деталей ГТД” з міжгалузевим відділом УкрНДІАТ та Інститутом проблем матеріалознавства НАН України.
Нагороджений орденами “Дружби народів” (1981 р.), “За заслуги” ІІІ-х ступенів (1987, 2001, 2004 р.), присвоєне Почесне звання “Заслужений працівник промисловості України” (1989 р.), відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

ЗАЙВЕНКО ГРИГОРІЙ МАКСИМОВИЧ
к.т.н., доцент, професор НАУ

Після закінчення середньої школи з 1954 по 1957 рік служив строкову військову службу у збройних силах СРСР. Після демобілізації у 1958-59 роках працював електромеханіком на заводі „Ленінська кузня”, а пізніше на заводі “Електротехнічних виробів” у м. Києві.
У 1959-60 роках працював техніком НДВ, а потім лаборантом на кафедрі „Аеромеханіки та гідравліки” Київського інституту інженерів цивільного повітряного флоту ім. К.Є. Ворошилова, (КІЦПФ).
З 1960 по 1966 рік працював ст. лаборантом, а потім зав. лабораторії кафедри „Ремонт літаків та авіадвигунів”. Одночасно, в цей період навчався на заочному відділенні механічного факультету КІЦПФ.
Після закінчення інституту, був переведений на посаду асистента, а пізніше ст. викладача кафедри „Технології ремонту та виробництва літальних апаратів”.
Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук захистив у1972 році.Вчене звання доцента присвоєне у 1973 році по кафедрі „Технология ремонта и производства летательных аппаратов”. З 1973 до 2003 року – доцент кафедри.З 2004 року – професор кафедри „Технологій відновлення авіаційної техніки”.Вчене звання „Професор НАУ” присвоєно в листопаді 2006 року.З 2004 року заступник завідувача кафедри.
Наукові дослідження пов’язані з використанням неруйнівних методів контролю з метою визначення технічного стану деталей літальних апаратів та авіаційних двигунів, а також використання сучасних технологій у напряму відновлення їх працездатності.
За час науково-педагогічної діяльності є автором 1 монографії, співавтором 2 підручників, співавтором 6 навчальних посібників та більше 55 інших наукових та методичних видань.

КРАЛЯ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

к.т.н.,с.н.с.,професор кафедри

У 1969 році закінчив механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації. Після служби в армії (1969-1971) навчався в аспірантурі (1971-1974). За час роботи в університеті працював на посадах інженера (1974-1975), молодшого наукового співробітника (1975-1988), старшого наукового співробітника (1988-1992), завідувача галузевою науково-дослідною лабораторією (1992-2000).
З 2000 року доцент кафедри технологій відновлення авіаційної техніки.
Вчене звання старшого наукового співробітника присвоєно у 1992 році. У 1989 році захистив дисертацію “Взаємодія конструкційних матеріалів з робочими середовищами при фретингу” на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю “тертя та зношування в машинах”.
Проводить навчання з дисциплін “Технологія конструкційних матеріалів” і “Виробництво, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів”.
Напрям наукової діяльності: дослідження ефективності використання сучасних та перспективних конструкційних матеріалів і покриттів на деталях авіаційної техніки, пошкоджених фретинг-корозією; розробка технологій відновлення деталей авіаційної техніки; дослідження причин пошкоджень та відмов систем і агрегатів літаків та розробка рекомендацій по забезпеченню їх безвідмовної роботи.
Розробив програму підготовки експертів Укравіатрансу з інспектування виробництва і є керівником семінару “Виробництво авіаційної техніки” в інституті післядипломного навчання НАУ.
З 2003 року керує науковими дослідженнями аспірантів.
Має понад 60 наукових та науково-методичних праць. З них 4 технологічні інструкції, 1 ДСТУ, 4 авторських свідоцтва на винаходи.
Обраний членом-кореспондентом Української академії триботехніки.
Нагороджений двома медалями, знаком “Изобретатель СССР” та дипломом другого ступеня Виставки досягнень народного господарства Української РСР.

МНАЦАКАНОВ  РУДОЛЬФ  ГЕОРГІЙОВИЧ

д.т.н., професор

Народився 17 вересня 1954 р.. У 1977 р. закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації за спеціальністю «Технічна експлуатація літаків та двигунів» і отримав кваліфікацію «інженер-механик». З 1977 р. по 1981 р. працював інженером-технологом на заводі №410 цивільної авіації. З 1981 р. працює у Національному авіаційному університеті. 1981-1984 р. навчався в аспірантурі КІІЦА на кафедрі «Теорія машин і механізмів і деталі машин» У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «тертя та зношування в машинах». З 1984 по 1994 р. працює у науково-дослідній частині КМУЦА. 1994-1997 р. – докторант кафедри  «Технологія виробництва і ремонту літальних апаратів та авіаційного матеріалознавства» КМУЦА. У 1998 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних за спеціальністю «тертя та зношування в машинах». У 1999 р. отримав вчене звання «професор» по кафедрі «Технологія виробництва і ремонту літальних апаратів та авіаційного матеріалознавства». З 2011 р. – завідувач кафедри «Організація авіаційних робіт та послуг». З 2017 р. професор кафедри «Технологія виробництва та відновлення авіаційної техніки» НН Аерокосмічного інституту НАУ. Захистив 1 кандидата технічних наук. Має 196 наукових праць в фахових виданнях, в тому числі 8 статей у наукометрічній базі даних Scopus, 8 патентів на винахід та 8 патентів на корисну модель.

БОРОДІЙ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

старший викладач кафедри

У 1998 році закінчив механічний факультет Київського міжнародного університету цивільної авіації (на сьогодні Національний авіаційний університет).
В університеті працює з 1998 року на посаді інженера кафедри технологій виробництва і ремонту літальних апаратів. З 1999 по 2002 рік – навчання в аспірантурі НАУ. З 2002 по 2005 роки – асистент кафедри, а з 2005 року – старший викладач. З 2006 року займає посаду заступника декана в Аерокосмічному інституті НАУ.
Навчальні заняття проводить з дисциплін: “Основи виробництва і ремонту ЛА та ЕДУ”, “Виробництво та ремонт ГТУ і компресорів”, “Практичні основи металообробки”, “Технологія конструкційних матеріалів”, ” Основи дефектоскопії”.
Наукова діяльність пов’язана з дослідженнями властивостей мастил за, допомогою інтерферометри. Готує до захисту дисертацію на тему “Особливості ЕГД-мащення лінійного контакту з закругленими кінцівками”.

В інституті виконує обов’язки начальника штабу цивільної оборони Аерокосмічного Інституту, Заступник декана ФЛА АКІ.

ДУХОТА ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
к.т.н., доцент

У 1974 р. закінчив механіко-технологічний факультет Київського політехнічного інституту. У період 1974–1977 рр. навчався в аспірантурі КІІЦА. Кандидатську дисертацію захистив у 1983 р. на тему “Забезпечення працездатності титанових сплавів в умовах фретинг-корозії”.
На кафедрі працює з 1977 р. на посадах молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника. З 2000 р. – доцент кафедри. Виконував обов’язки вченого секретаря науково-технічного семінару “Тертя та зношування в машинах”, вченого секретаря кафедри. У даний час секретар науково-методичного семінару кафедри.
Навчальні заняття проводить з дисциплін: “Автоматизація та механізація технологічних процесів ремонту АТ”, “Виробництво та ремонт ГТУ і компресорів”, “Ремонт технологічного обладнання компресорних станцій”, “Основи технології виробництва і ремонту ЛА та ЕДУ”. Виконує керівництво курсовим та дипломним проектуванням.
Напрямок наукової діяльності пов’язаний з дослідженням зносостійкості матеріалів в умовах фретинг-корозії та впливу захисних покриттів на міцність конструкційних сплавів. Результати наукових досліджень знайшли впровадження при розробці технологічних процесів відновлення та підвищення працездатності деталей вузлів тертя АТ.
Має понад 50 наукових та методичних праць, у тому числі 2 технологічні інструкції, 4 авторських свідоцтва.
Нагороджений дипломом першого ступеня і медаллю Виставки досягнень народного господарства України.

ХІМКО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

к.т.н,доцент

В 1997 році закінчив з відзнакою спеціальне професійне технічне училище № 13, присвоєно четвертий розряд слюсаря-інструментальника. В 2001 диплом «Бакалавра» Національного авіаційного університету по спеціалізації «Авіація і космонавтика». В 2003 диплом «Магістра» Національного авіаційного університету за фахом «Виробництво, технічне обслуговування і ремонт повітряних судів і авіаційних двигунів». З 2003 по 2006 навчання в аспірантурі Національного авіаційного університету по напряму 05.02.04 – тертя та зношення в машинах. Тема дисертації «Підвищення зносостійкості деталей з титанових сплавів плазмовими покриттями».
На кафедрі працює з 2002 року на посадах інженера 2-ої категорії, інженера 1-ої категорії, провідного інженера, асистента.
Проводить заняття з дисциплін «Технологія конструкційних матеріалів», «Виробництво, технічне обслуговування і ремонт повітряних судів і авіаційних двигунів», «Основи металообробки».
Напрям наукової діяльності – зносостійкість матеріалів в умовах фретингу і фретинг-корозії. Бере участь в двох госпдоговірних темах: № 902-Х99 “Розробка технологічних рекомендацій по відновленню рейок 24-3800-2 і 24-3800-29” і № 091-Х02 ”Розробка рекомендацій по відновленню деталей літаків типу Ан, виготовлених із сплаву ВТ-22”. Є відповідальним виконавцем теми № 091-Х02.
Автор і співавтор близько 20 наукових та навчально-методичних робіт.
ЯКОБЧУК ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНІЙОВИЧ

Старший викладач кафедри

У 2001 році закінчив з відзнакою механічний факультет Національного авіаційного університету та здобув кваліфікацію магістра з “Технічної експлуатації та ремонту ЛА і ЕДУ”.
З 2001 по 2004 рік навчання в аспірантурі Національного авіаційного університету за напрямом 05.02.04 – тертя та зношування в машинах.
З 2005 року працював на кафедрі на посадах інженера, асистента. З вересня 2006 року працює на посаді старшого викладача. Проводить заняття з дисциплін: “Технологія конструкційних матеріалів”, “Практичні основи металообробки”, Основи технології виробництва та ремонту ЛА і ЕДУ”, “Виробництво, технічне обслуговування та ремонт ПС і АД”, “Основи дефектоскопії”. Проводить заняття англійською мовою з даних дисциплін.
Наукова діяльність пов’язана з дослідженням мастильних процесів, які виникають в парах тертя-ковзання.
На кафедрі відповідає за розподіл та контроль навчального навантаження викладачів. Профорг кафедри. Вчений секретар кафедри.
Куратор академічної групи факультету літальних апаратів.
Автор та співавтор близько 20 наукових та навчально-методичних робіт.