Кадровий склад кафедри МАШ

Кіндрачук Мирослав Васильович

Член-кореспондент НАН України, професор, доктор технічних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач кафедри машинознавства Національного авіаційного університету. Напрям наукової роботи — трибоматеріалознавство та триботехнічне забезпечення надійності і довговічності продукції машинобудування.
Нагороджений медаллю «В пам’ять 1500-річчя Києва» (2002 р.), відзнаками НАУ «За сумлінну працю» та «75 років НАУ», подякою Київського міського голови.
У 1971 р. закінчив Київський політехнічний інститут. Трудову діяльність розпочав у Київському заводі верстатів-автоматів ім. Максима Горького (1971-1989 рр. ), де працював інженером-технологом термічного цеху, інженером ЦЗЛ, заступником головного металурга.
Науковою діяльністю почав займатися в 1973 р., навчаючись у цільовій аспірантурі при кафедрі авіаційного матеріалознавства Київського інституту інженерів цивільної авіації (нині — Національний авіаційний університет). У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «Тертя та зношування в машинах», у 1996 р. — докторську зі спеціальностей «Металознавство та термічна обробка металів» і «Тертя та зношування в машинах». У 1997 р. здобув учене звання професора.
З 1989 р. до 2003 р. наукова і педагогічна діяльність пов’язана з інженерно-фізичним факультетом НТУУ «КПІ», де пройшов шлях від старшого наукового співробітника до професора кафедри металознавства та термічної обробки. За його безпосередньою участю, ґрунтуючись на теоретичних уявленнях структурної теорії зносостійкості матеріалів, розроблені теорія та практика створення нових сплавів і методів отримання оптимальних структурних станів поверхонь із високими триботехнічними властивостями.
У співпраці з науковцями відділу фазових рівноваг Інституту металофізики НАНУ долучився до створення та впровадження нового класу зносостійких захисних матеріалів на основі евтектичних сплавів заліза з тугоплавкими фазами втілення. За триботехнічними властивостями евтектичні покриття стали справжніми конкурентами покриттів із відомих сплавів (ПГ-12Н, ПГ-10К, закордонних аналогів типу Colmonoy, Triboloy, Stellite), вони здатні вирішувати складні завдання, які виникають під час експлуатації.
Дані досліджень впроваджені на ряді підприємств авіаційного, теплоенергетичного, верстатобудівного, металургійного, комунального машинобудування та інших галузей промисловості.
В останні роки успішно розробляє та розвиває цілу низку перспективних технологій створення зносостійких нанокомпозиційних, градієнтних та дискретних покриттів комбінованими методами, що поєднують деформаційну, лазерну та хіміко-термічну обробки. Є співавтором наукового відкриття у сфері трибології, яке отримало назву «Явище теплової стабілізації в металополімерних парах тертя».
Результати науково-практичної діяльності знайшли відображення у більш ніж 400 працях, у т.ч. 23 монографіях та підручниках, 320 статтях, 62 авторських свідоцтвах та патентах, 1 науковому відкриттю. Під його керівництвом підготовлені та захищені 3 докторські та 11 кандидатських дисертацій.
Голова секції наукової ради МОН України за фаховим напрямом «Наукові проблеми матеріалознавства». Член експертної ради з машинознавства та загального машинобудування ДАК МОНУ, наукової ради HAH України з проблеми «Фізико-хімічна механіка матеріалів», спеціалізованої вченої ради. Головний редактор науково-технічного журналу «Проблеми тертя та зношування», що входить до переліку фахових видань ДАК України та міжнародних наукометричннх баз даних.

 

Білокур Іван Павлович

Доктор технічних наук, професор кафедри машинознавства, академік Транспортної академії України, експерт національного агенства акредитації України.  В 1967 році закінчив Київський державний університету ім. Т.Г.Шевченка механіко-математичний факультет. До 1976 року працював в інституті електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України на посадах інженера, ст. інженера, пров. інженера,  зав. лабораторією фізико – хімічних методів досліджень. З 1973 по 1975 рр. аспірант Фізико-механічного інституту. Кандидатську дисертацію захистив у 1975 році на Раді Львівської політехніки. З 1980 по 2000 рік працював у КПІ на посадах доцента, а потім професора кафедри зварювального виробництва. У1990 році в МДТУ ім. Баумана захистив докторську дисертацію на тему „ Елементи теорії та засоби визначення концентрації напружень в вершинах дефектів зварних з’єднань.”
З 2000 року працює в НАУ, де очолював кафедру машинознавства (2000-2004 рік). Заснував наукову школу та організував підготовку фахівців з якості, стандартизації та сертифікації, в результаті кафедра стала випусковою.
Викладає дисципліни «Сертифікація персоналу», «Менеджмент персоналу», «Компетентність персоналу», «Основи сертифікації персоналу з неруйнівного констролю».
Основні наукові праці полягають у розробці та вдосконаленні засобів і методів неруйнівного контролю якості і визначення технічного стану машин, споруд, деталей та з’єднань (бльше 200 опублікованих робіт). Окрім того веде підготовку і сертифікацію персоналу. Забезпечив атестацію понад 500 фахівців з неруйнівного контролю.
Має 29 навчально-методичних праць, в тому числі один підручник „Основи дефектоскопії”, 10 навчальних посібників з грифом МОНУ.
Нагороджений у 2012 році відзнаками: НАУ «За сумлінну працю», ТАУ «Заслужений діяч Транспортної академії України».

Кравцов Віктор Іванович

Доктор технічних наук, професор, професор кафедри машинознавства.
У 1975р. закінчив будівельний факультет Дніпропетровського транспортного інституту за спеціальністю «колія та колійне господарство». Початок трудової діяльності (1976-1981рр.) пов’язаний з викладанням спецдисциплін у Сімферопольскому технікумі залізничного транспорту. З 1981 р. по 2007р. працював у Херсонському індустріальному інституті на посаді асистента, доцента, завідувача кафедри механіки.
З 1986р. по 1989р. навчався в аспірантурі, захистив кандидатську дисертацію на тему «Механіка гнучких стержнів».
В 1999р.захистив докторську дисертацію на тему «Механіка гнучких глибоководних систем». В 2001р. отримав звання професора по кафедрі механіки.
З 2006р. по 2008р. працював на посаді професора в Українському морському інституті (м. Севастополь). З 2008 р. працює на кафедрі машинознавства. Викладає такі дисципліни: техніка управління діяльністю підприємства, теорія організацій, соціальна та екологічна відповідальність. Основний напрям наукової діяльності – нелінійна механіка пружних систем, чисельний розрахунок відповідальних технічних систем.
Ним опубліковано понад 125 наукових праць, у тому числі 3 монографії, 4 авторських свідоцтва. Підготував 4 кандидатів наук.

Носко_Носко Павло Леонідович

Доктор технічних наук, професор кафедри машинознавства АКІ НАУ
Закінчив Ворошиловградський машинобудівний інститут у 1982 році, за фахом інженер промислового транспорту.
Кандидатську дисертацію «Розробка методики оцінки навантаженості остова колісного трактора з метою зменшення його маси» захистив в МВТУ ім. М.Е. Баумана у 1987 році за спеціальністю “Автомобілі і трактори”.
Докторську дисертацію «Багатопараметричний синтез машинобудівних конструкцій» захистив в СНУ імені В.Даля у 2000 році за спеціальністю “Машинознавство”.
У процесі своєї викладацької, наукової та організаторської діяльності  в СНУ ім. В.Даля обіймав посади: асистент (1987-1992), доцент кафедри теорії механізмів і машин (1992-2000), професор  (2000-2001) і завідувач кафедри машинознавства (2001-2015). Декан Кримського факультету (2000-2003), проректор з науково-педагогічної роботи (2009-2013), голова профкому викладачів та співробітників СНУ ім. В. Даля (2000-2010).
Має більше 300 наукових та навчально-методічних праць, окремо:  12 монографій; 6 навчальних посібників (у тому числі 4 з грифом МОН України); 93 авторських свідоцтв та патентів; 12 методичних розробок.
Підготував 3 докторів та 3 кандидатів технічних наук.
Нагороджений Почесною грамотою МОН України (2000), у 2009 та 2010 роках відмічений знаком «Відмінник освіти України».

Борозенець Григорій Михайлович

Кандидат технічних наук, ст. наук  співробітник, професор кафедри машинознавства. В 1970 році з відзнакою закінчив механічний факультет КІІЦА. З 1970 року працює в НАУ. В 1982 році захистив кандидатську дисертацію на тему: “Исследование и разработка методов повышения прочности, долговечности и эффективности антикоррозийной защиты клеесварних авиационных конструкций». Проводить всі види занять з дисциплін: „Деталі машин”, “Технічна механіка”, “Прикладна механіка та основи конструювання” та ”Конструювання машин та механізмів”. В 1985 році за розробку та впровадження в практику авіабудування комплексу технологічних процесів і матеріалів відзначений Державною премією України в галузі науки та техніки. Наукові дослідження спрямовані на вивчення несучої спроможності, експлуатаційної довговічності і надійності нових композиційних матеріалів з полімерною матрицею із врахуванням конструктивно-технологічних чинників. Є автором більше 100 наукових праць, в тому числі 14 навчально-методичних розробок та чотирьох винаходів. Серед них 2 конспекти лекцій, 2 навчальні посібники із грифом МОН України.

Нагороджений медалями ”20 лет Победы в Великой Отечественной войне”, ”1500-летие Киева” та НАУ ”За сумлінну працю”.
Лабунець Василь Федорович

Кандидат технічних наук, професор НАУ, професор кафедри машинознавства, чл.кор. Академії Триботехніка.

У 1966 р. закінчив КІІЦА, отримав диплом інженера-механіка з відзнакою. З 1966 року працював в інституті молодшим науковим співробітником, асистентом, доцентом, професором кафедри. У 1990 –х роках одночасно працював заступником декана.

У 1972 році захистив кандидатську дисертацію. Диплом доцента отримав у 1980 році, професора НАУ – у 2002 році. За час науково-педагогічної діяльності опублікував 3 монографії, 2 підручники, 4 навчальних посібника та інші навчально-методичні матеріали. Має 26 свідоцтв на винаходи та є співавтором 385 наукових та науково-методичних праць. Виконує основні види навчальних занять з дисциплін : «Електротехнічні матеріали», «»Матеріалознавство», «Авіаматеріалознавство». Напрям наукової діяльності – розробка функціональних покриттів триботехнічного призначення. Під його керівництвом підготовлено і захищено 5 кандидатських дисертацій. Нагороджений медалями «За доблестный труд в озаменование 100-летия со дня рождения В.И. Ленина», «В пам’ять 1500-річчя Києва». Диплом І ступеня «Кращий винахід 2005 року» у Збройних Силах України за перше місце у номінації «Матеріалознавство», пам’ятними знаками «Ветеран труда», «Ветеран НАУ»; почесною грамотою Президії Верховної ради СРСР; диплом другого ступеня ВДНГ УРСР.

 Мельник Володимир Борисович,

Кандидат технічних наук, доцент кафедри машинознавства, член-кореспондент Академії освіти та науки України. В 1978 році  закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації ( КІІЦА) та отримав диплом інженера-механіка за спеціальністю 1610 «Виробництво, експлуатація та ремонт літальних апаратів та двигунів». З 1975 року працює в НАУ. В 1993 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Смазочное действие масел с карбонофторидными присадками при качении со скольжением» за спеціальністю «Тертя та зношування в машинах».

Наукові дослідження спрямовані на вивчення питань тертя та зношування в машинах, а саме змащування контактних поверхонь. Є автором більше 60 наукових праць, в тому числі  дев`яти винаходів.

Проводить заняття з дисциплін: „Менеджмент якості”, “Системи управління якістю” та “Аудит у сфері якості”, “Соціальна та економічна відповідальність”.

Нагороджений медаллю «В память 1500-летия Киева» та нагрудним знаком НАУ «За сумлінну працю».

Радько Олег Віталійович

Кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник, доцент кафедри машинознавства.

У 1993 році закінчив Харківське вище військове авіаційне інженерне училище за фахом «інженер-механік», у 2005 році – Національну академію оборони України, у 2008 – ад’юнктуру НАОУ. Захистив дисертаційну роботу на тему «Формування триботехнічних властивостей сталевих деталей авіаційної техніки імпульсним газотермоциклічним іонним азотуванням» у 2008 році. Вчені звання старшого наукового співробітника та доцента одержав у 2013 році. Викладає на кафедрі дисципліни: «Теорія механізмів і машин», «Процеси та системи управління якістю в авіації», «Стандартизація продукції та послуг», «Сертифікація продукції та послуг», є відповідальним по кафедрі за навчально-організаційні питання спеціальності 152 “Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка” спеціалізації «Якість, стандартизація та сертифікація», проведення виробничих практик і працевлаштування студентів. Наукові дослідження пов’язані з питаннями управління якістю, стандартизації та сертифікації, з підвищенням зносостійкості конструкційних матеріалів шляхом модифікації їх поверхневих шарів. Приймав участь у розробці освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм та навчальних планів спеціалізації «Якість, стандартизація та сертифікація». Автор і співавтор 82 друкованих праць, з них 77 наукових (у т. ч. 7 патентів) та 5 навчально-методичних (у т. ч. навчальний посібник з грифом МОН).

 Корнієнко Анатолій Олександрович

Кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник, доцент кафедри машинознавства, лауреат премії Президента України для молодих вчених.

У 2002 році з відзнакою закінчив Сумський державний університет, а в 2005 році – аспірантуру НАУ. Захистив дисертаційну роботу на тему «Формування триботехнічних властивостей композиційних електролітичних покриттів на основі нікелю створенням градієнтних структур» у 2007 році. На кафедрі з 2005 року працює асистентом, а з 2007 – доцентом кафедри. Звання старшого наукового співробітника одержав у 2009 році. Звання доцента – у 2014 р. Викладає на кафедрі дисципліни: “Теорія механізмів і машин”, “Деталі машин”, “Основи конструювання” українською і англійською мовами. Наукові дослідження пов’язані з підвищенням зносостійкості конструкційних матеріалів шляхом нанесення покриттів. Має 56 друкованих праць, в тому числі 4 навчальних посібники та 4 патенти.

Заступник завідувача кафедри. Відповідальний секретар науково-технічного журналу «Проблеми тертя та зношування».

Башта Олександр Васильович

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри машинознавства. У 2001 році закінчив Національний авіаційний університет, а в 2005 році – аспірантуру НАУ. Захистив дисертаційну роботу на тему «Багатоосередкова пошкоджуваність конструкційних сплавів на основі алюмінію при циклічному навантаженні» у 2007 році. Викладає на кафедрі дисципліни: «Метрологія та стандартизація», «Теорія механізмів і машин», «Технічна механіка», «Механіка та деталі машин». Викладач англомовного проекту. Наукові дослідження пов’язані з багатоосередковою пошкоджуваністю конструкційних матеріалів. Має 30 друкованих праць в тому числі 4 навчальних посібники.
Тісов Олександр Вікторович

Доцент кафедри машинознавства

У 2008 році закінчив Національний авіаційний університет за спеціальністю “Виробництво, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів”, вступив до аспірантури НАУ. У 2011 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Формування триботехнічних властивостей бандажних полиць лопаток турбін ГТД композиційними сплавами системи Со-ТіС”. У тому ж році став лауреатом Премії Верховної Ради України молодим вченим.

Напрямок наукових досліджень – високотемпературні зносостійкі сплави для використання в газотурбінних двигунах. Приймає участь у виконанні держбюджетних науково-дослідних робіт на посаді старшого наукового співробітника.

На кафедрі машинознавства викладає дисципліни «Матеріалознавство», «Авіаматеріалознавство», «Теорія механізмів і машин», «Основи біомеханіки», «Матеріалознавство і біосумісні матеріали» українською та англійською мовами. З 2013 року викладає курс “Materials and hardware” згідно з вимогами EASA Part 66 у закордонних приватних навчальних закладах.

У 2016 році здобув вчене звання старшого наукового співробітника

Автор і співавтор 39 друкованих праць, у тому числі – 5 патентів України на корисну модель

На кафедрі працює з 2010 року на посаді асистента, а з 2013  -доцент кафедри.

Федорчук Світлана Володимирівна

Старший викладач кафедри. З 1996 року працює в НАУ на посадах інспектора, методиста вищої категорії, а з  2012  – старший викладач кафедри машинознавства. В 2001 закінчила КМУЦА за спеціальністю «Технічна експлуатація повітряних суден та авіадвигунів» та в 2010 році – аспірантуру НАУ. Працює над дисертацією за темою «Формування триботехнічних характеристик покриттів для роботи при підвищених температурах». Має 35 друкованих праць, в тому числі 4 патенти, виконує обов’язки вченого секретаря кафедри.
Семак_Семак Інна Вікторівна

Старший викладач кафедри машинознавства. У 1985 р. закінчила Київський технікум радіоелектронних приладів. З 1985 по 1992 р. працювала в НДІ «Оріон» інженером. З 1993 по 2000 р. працювала в НАУ на посадах інженера, майстра виробничого навчання. З 2000 по 2014 рр. працювала провідним інженером кафедри машинознавства. З 2015 року працює асистентом  кафедри машинознавства. Має базову вищу освіту за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» зі спеціальності «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва». В 2009 р. закінчила НАУ за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація» та отримала диплом спеціаліста. Проводить лабораторні, практичні заняття і виконує керівництво курсовими проектами та розрахунково-графічними роботами з дисциплін «Конструювання машин та механізмів», «Деталі машин» та «Технічна механіка».

Опублікувала 5 наукових статтей та 3 методичні рекомендації до виконання курсового проекту із дисциплін «Деталі машин» і «Конструювання  машин та  механізмів» та методичні  рекомендації до  виконання РГР з дисципліни «Технічна  механіка».

Відповідає за Систему менеджменту якості на кафедрі машинознавства. Виконує обов’язки профорга кафедри та є членом Профбюро НН АКІ.